«Хвилинка» знову завоювала «юнкорівський Оскар»

Випускати шкільну газету, так звану «стіннівку» — традиція багатьох навчальних закладів. Та не кожна «стіннівка» заслуговує на міжнародне визнання. Шкільна газета «Хвилинка», яку створює редколегія львівської середньої загальноосвітньої школи № 77, вже вдесяте стала переможцем Міжнародного конкурсу шкільних медіа. Отримала перемогу в номінації «Краще медіа за змістом» (а торік взяла Гран Прі всього конкурсу). Конкурс проводили в Миколаєві (обласному). Як розповіла «ВЗ» вчитель-консультант СЗШ № 77 Ірина Бойко, всього на конкурс було подано 2032 роботи, серед яких 200 запрошено до Миколаєва на зліт юнкорів. 26 шкільних медіа стали переможцями у номінаціях, а решта — лауреатами.

— Три дні, які ми провели в Миколаєві, стали для дітей незабутніми! — розповіла пані Ірина. — Мало не з потяга поїхали давати інтерв'ю для Миколаївського телеканалу Коледжу преси та телебачення, «ТАК ТV». Чесно кажучи, було страшно. Але перебороли страх та змогли дати інтерв'ю, яке вийшло в ефір. Ми розповідали про нашу газету, що і як пишемо, та чому вирішили взяти участь у конкурсі. Далі — Миколаївський будинок художньої творчості, де відбулося відкриття Х міжнародного юнкорівського зльоту «Засоби масових комунікацій сьогодні і завтра». Там же — презентації шкільних медіа та вручення дипломів лауреатам ХХІ Міжнародного конкурсу шкільних медіа".

У програмі візиту були такі цікаві для дітей заходи, як екскурсія місцевим яхт-клубом, зоопарком, зустрічі із цікавими й важливими для професії журналіста людьми. Організатор і президент конкурсу, секретар Національної спілки журналістів України Гліб Головченко похвалив шкільну газету зі Львова: «Найбільшим плюсом „Хвилинки“ є те, що вона жива. Весела й актуальна, активна й позитивна». Юнкори почувалися справжніми зірками, коли їхали на лімузинах до Палацу творчості учнів, де відбулася фотосесія та інтерв'ю на «червоному хіднику».

Як в умовах школи можна випустити справжню газету? Ірина Бойко розповіла, що це — ідея першого випускового редактора газети Каті Грицевич. Зараз у «Хвилинці» працює її молодша сестра, теж черговим редактором. До речі, головного редактора у «Хвилинці» немає (пані Ірина, як вчитель-консультант курує процесс, яле роблять усе самі учні). Є три чергові редактори, за кожен окремий випуск газети відповідає один редактор. Також у «штаті» — коректори й набірники. Решта — мобільні кореспонденти. Їх багато, до сотні — точно. У «Хвилинці» нікому не відмовляють у виявленні журналістської творчості.

«До друку даємо практично усі матеріали, які нам пропонують, — каже пані Ірина. — Правимо граматику, пунктуацію. Газета виходить три-чотири рази на місяць. Вісім сторінок, кольоровий друк, друкуємо на звичайному принтері. Усе — за свої гроші. Друкуємо спочатку примірників двадцять, а потім, якщо є потреба, додруковуємо. Газету вивішуємо у школі для загального доступу. Скидаємо її також на наш шкільний блог у форматі PDF, де її можуть почитати батьки та усі бажаючі. Цього року на конкурсі грошових призів ми не отримали. Була грамота і книжки. Навіть їхали до Миколаєва за свій рахунок. Торік нам дали красиву статуетку „Акула пера“ і принтер Hewlett-Packard, який при наших накладах протримався аж півроку…»

Підпис: Теми, які піднімають у газеті, хвилюють її читачів і дописувачів. Це психологія, самореалізація, і, звичайно, кохання…