Україна просить Міжнародний суд ООН роз’яснити припис наказу у справі проти Росії

Звернення від 19 квітня 2018 року було надіслано до Суду сьогодні, про це повідомляється на сайті МЗС.

Україна також надіслала запит до МС ООН з проханням вжити відповідних тимчасових заходів, враховуючи невідкладний характер ситуації.

Зокрема, Україна попросила ще раз пояснити рішення суду щодо скасування заборони Меджлісу.

Своїм Наказом М С ООН серед іншого зобов’язав Росію «утриматись від вжиття чи підтримання обмежень відносно можливості кримських татар зберегти власні представницькі інституції, включаючи Меджліс».

«Минув рік, та, не зважаючи на чіткий припис Наказу, Російська Федерація продовжує здійснювати заборону та перешкоджати діяльності Меджлісу. Вже зрозуміло, що Росія не збирається скасовувати дію дискримінаційної заборони діяльності Меджлісу, як прямо передбачено Наказом М С ООН», — заявили у МЗС.

Україна принципово не погоджується з такою позицією.

Окрім цього, Наказ М С ООН зобов’язує Росію «забезпечити доступ до отримання освіти українською мовою», та закликає сторони не вживати заходів, які б могли загострити спір перед Судом, який включає в себе як і здійснення дискримінаційних дій на території, А Р Крим, так і підтримання актів тероризму на сході України.

Нагадаємо, 19 квітня 2017 р. Міжнародний Суд ООН задовольнив прохання України про тимчасові заходи щодо позову проти РФ за Конвенцією про ліквідацію расової дискримінації.

Суд висловився за збереження кримськими татарами права на створення власних інститутів і вимог до Росії відновити діяльність Меджлісу. Росія також повинна забезпечити можливість послуговування українською мовою в освітній системі Криму.

Однак у Криму так і не зняли заборону із Меджлісу. Нещодавно Держдеп США заявив про порушення прав людини в окупованому Росією Криму. Зокрема, у Держдепі заявили, що «російські спецслужби взяли під контроль Крим і обмежують там права людини». Значні порушення прав людини включають тортури, нелюдські умови утримання в тюрмах і місцях тимчасового утримання, довільні арешти, затримання, переправлення в'язнів на територію Росії, появу політичних в'язнів, втручання в приватне життя, грубе обмеження свободи і повну відсутність судової незалежності.