Крок до автокефальної помісної церкви в Україні може бути остаточним розривом із Москвою

У резиденції Константинопольського патріарха українським журналістам повідомили, що телефонних коментарів із цього приводу не дають, а спілкуватися готові тільки в письмовій формі, повідомляє ТСН.

Щодо української реакції наразі відомо, що УПЦ-КП та УАПЦ одразу ж підтримали президентські наміри, а Московський патріархат їх критикує — щойно Порошенко заявив про домовленності з Константинополем, прихильники Москви зазначили, що все вкотре закінчиться пшиком. Тож настрої на різних фронтах українського православ’я кардинально різні, а витоки цього конфлікту давні.

УАПЦ відродилася в Україні в 1989 році, а в 1992 році з’явилася ще й УПЦ-КП. У Москві появу національних церков оголосили розколом і реформували структури РПЦ в Україні в УПЦ Московського патріархату. Донині ці церкви претендують на статус спадкоємиць Київської митрополії, заснованої після Хрещення Русі. Прихильники незалежності української церкви від Росії апелюють до історичних фактів — саме в Києві 500 років був центр православ'я, яке звідси поширювалося на схід і північ. Московське князівство свою церкву заснувало лише наприкінці XV століття, коли цар Борис Годунов обманом виманив із Константинополя патріарха Єремію І І і півроку тримав його в полоні, домагаючись дозволу на власну патріархію. Близько 140 років московську церкву не визнавали в православному світі, доки за хабар Вселенському патріархові Кремль не домігся проголошення своєї церкви.

Народження Київського патріархату — історія численних протистоянь та конфліктів. Патріарху Філарету в Москві оголосили анафему, священикам московської церкви заборонили молитися разом із київськими, церковний конфлікт розсварив і самих українців. Кровопролиття вдавалось уникнути до 1995 року — тоді раптово помер патріарх Володимир Романюк, ховати його вирішили в Софії Київській, однак там процесію зустріли зачинені ворота та міліційне оточення. Могилу стали рити прямо перед брамою, коли ж труну опустили в землю, на людей ринули силовики. Після побиття щонайменше 20 осіб опинилися в лікарнях із травмами, а могила Володимира досі там — біля воріт Софії.

Московський патріархат отримав майже всі наявні храми. За даними міністерства культури, УПЦ МП досі має втричі більше храмових споруд, ніж УПЦ-КП і УАПЦ разом. Українські храми переважно зводили наново, як Михайлівський золотоверхий монастир у Києві, який відбудували на місці знесеного радянською владою в 1930-ті роки монастиря, котрий звів київський князь Святополк. У ніч штурму Майдану саме звідси, вперше з часів татаро-монгольського нашестя, зазвучав набат. А ще до того, під час розгону студентів, у монастирі відчинили двері для побитих «Беркутом» людей, які тікали від переслідувачів. Учасників Майдану підтримали не лише УПЦ-КП і УАПЦ, а й багато інших конфесій, а от Московський патріархат — ні. Проте рубіконом для вірян стала російська агресія — релігійні громади по всій Україні зажадали переходу їхніх парафій до української юрисдикції.

Карта, складена дослідниками Релігійно-інформаційної служби України два роки тому, показує географію цих переходів — на той час йшлося про 73 громади, нині їх уже близько сотні. Вплинули на довіру вірян і випадки, коли душпастирі Московського патріархату благословляли сепаратистів, відмовлялись відспівувати загиблих українських воїнів та навіть 2-річну дитину у Запоріжжі, бо хлопчика хрестили у Київському патріархаті. За останні сім років кількість парафіян УПЦ Московського патріархату, за опитуванням Центру Разумкова, зменшилась — нині їх удвічі менше (17%), ніж вірних Київського патріархату (39%). Використання Росією церкви для цілей своєї гібридної війни відштовхує від УПЦ МП дедалі більше православних християн в Україні.