Великий адронний колайдер почав роботу після зимової перерви

У Великому адронному колайдері (ВАК) з’явилися перші в 2018 році пучки протонів, що можна вважати стартом сьомого року роботи прискорювача.


Про це повідомляє портал «N+1» з посиланням на Європейську організацію з ядерних досліджень (CERN).

Згідно з цією інформацією, на початку березня водень із газового балона був поданий в камеру лінійного прискорювача Linac 2, у якій з допомогою потужного електричного поля атоми водню ділять на протони й електрони. Потім протони перемістили в протонний бустер (PSB), де їх розігнали до 1,4 гігаелектронвольт на кільцевих траєкторіях. 8 березня частинки потрапили в протонний синхротрон (там розгін йде до енергії 25 гігаелектронвольт), а через тиждень — протонний суперсинхротрон (450 гігаелектронвольт).

Паралельно вчені перевіряли працездатність основних елементів ВАК. Фізики провели близько 10 тисяч тестів, і тільки після їх завершення протони потрапили в колайдер. Прискорювач вже почав розганяти елементарні частинки.

Відомо при цьому, що коллайдер поки що працює не в повну силу: протонні пучки містять в 20 разів менше протонів, ніж зазвичай, а енергія частинок досягає лише 450 гігаелектронвольт.

Додаткові перевірки будуть тривати ще кілька тижнів, а перші зіткнення астинок і збір наукових даних почнуться у травні. У 2018 році вчені CERN мають намір зібрати більше даних, ніж в 2017 році: 60-ть зворотних фемтобарн інтегральної світності проти 50-ти у минулому році.

Також повідомляється, що кожної зими ВАК перериває свою роботу для технічного обслуговування і оновлення систем прискорювача та детекторів. На повторний запуск після тимчасового відключення зазвичай йде кілька тижнів.

Як відомо, Великий адронний коллайдер — це прискорювач заряджених частинок на зустрічних пучках, призначений для розгону протонів і важких іонів (іонів свинцю) і вивчення продуктів їх зіткнень. Коллайдер побудований за підтримки Європейської ради з ядерних досліджень (CERN), розташованій поблизу Женеви, на кордоні Швейцарії та Франції. ВАК є найбільшою експериментальною установкою у світі. У будівництві та дослідженнях брали і беруть участь більше 10 тисяч вчених і інженерів більш ніж із 100 країн.