«Хіба правда може загострити відносини?»

Важкий шлях до польсько-українського порозуміння

У понеділок, 26 березня, директори відділень Державного архіву України в Одеській, Вінницькій і Хмельницькій областях підписали угоду з директором Інституту національної пам’яті Польщі — про передачу Варшаві документів про злочини каральних органів СРСР протии громадян Речі Посполитої.

Ідеться про так звану спецоперацію «енкаведистів» у 1937−1938 роках на території СРСР, під час якої було вбито не менше 111 тисяч поляків. Українська сторона передасть польським науковцям протоколи допитів заарештованих, обвинувальні акти їм і смертні вироки. Точніше, копії цих документів — їх буде оцифровано і повернуто в Україну. Архівні дані допоможуть з’ясувати долі тисяч людей, про яких не було нічого відомо упродовж довгих 80 років.

А тим часом Товариство пошуку жертв війни «Пам'ять» вимушено скасувало заходи із вшанування пам’яті бійців Західноукраїнської Народної Республіки — Української Галицької армії. Ці заходи повинні були пройти минулої неділі у Нижанковичах Старосамбірського району, їх приурочували до 100-річчя визвольних боїв у 1918−1919 роках, зокрема, під час «Вовчухівської офензиви».

Панахиду за загиблими борцями за волю України планували провести на цвинтарі, а театралізовану військово-історичну реконструкцію — на площі селища. Голова Нижанковицької об’єднаної територіальної громади Володимир Смолінський пояснив відміну цих заходів тим, що вони можуть «негативно вплинути на добросусідські українсько-польські відносини».

Іншої думки відповідальний секретар Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій Святослав Шеремета. У розмові з корреспондентом «Високого Замку» він сказав:

— Вважаю відмову від запланованих заходів ганебною. Ми повинні доносити сучасникам правду про нашу історію. Якщо було заплановане вшанування наших героїв, відтворення подій, які відбувалися під час польсько-української війни 1918−1919 років, — його треба було проводити. Хіба правда

може «загострити відносини»?