Курбас повернувся до Львова

У фойє академічного театру імені Леся Курбаса відкрилася унікальна виставка колажів


Приурочена вона до ювілею театру, — у березні «курбасівці» розпочали 30-ий театральний сезон. На коллажах — портрети актора, режисера, драматурга, публіциста Леся Курбаса, світлини зі старих та сучасних вистав, митців, які стояли біля витоків театру, і молоді.

Організували та відкрили виставку читачі дитячої бібліотеки Централізованої бібліотечної системи для дітей Львова. Саме вони власноруч виготовили колажі (їх близько 20-ти) та подарували їх артистам.

— Актори-курбасівці - давні друзі нашої бібліотеки, — каже завідувач ART prostir мистецького відділу Центральної дитячої бібліотеки ЦБС для дітей Галина Труш. — Чотири роки поспіль запрошуємо їх до читачів на творчі зустрічі. Тож разом з дітьми вирішували, що подарувати на ювілей одному з найвідоміших в Україні мистецьких колективів. Спочатку розповіли дітям про корифея та фундатора українського театру Леся Курбаса, його вплив на сучасний театр, театральні професії. І закипіла робота… До створення колажів долучали від малюків (наймолодшому Роберту Гальмі - шість рочків) — до читачів, які реалізували себе у творчих професіях. Світлини, аналітичні матеріали про «курбасівців» шукали у старих газетах та журналах вдома, у бібліотечних архівах, театрі, на ринку букіністичної літератури. Це спільний проект митців міста Лева та наших читачів.

— 30-ий театральний сезон святкуватимемо ретроспективами вистав 1990-х років. Їх дев’ять. Зокрема, це «Маруся Чурай» Ліни Костенко, «Благодарний Еродій» за текстами Григорія Сковороди у першій редакції, — розповів в. о. художнього керівника театру Леся Курбаса Олег Цьона. — Прагнемо показати, наскільки професійно було поставлено перші вистави. Адже ми співпрацювали з відомим польським режисером, театральним експериментатором Єжи Гротовським, італійським режисером, педагогом Еудженіо Барбою. На вистави запросимо своїх колишніх акторів.

Відбудуться творчі зустрічі з глядачами. Виставка колажів «Лесь Курбас: повернення» є «першою ластівкою» історії театру.