“Аспірант” НАТО: в Альянсі кажуть, що не надавали Україні жодного нового статусу

Публікація на сайті НАТО спричинила дипломатичний конфуз. В Україні текст зрозуміли, як отримання статусу "аспіранта" від Альянсу, з чим дехто з чиновників поспішив привітати українців, тоді як експерти наголошують на тому, що ніякого статусу офіційно ніхто нашій державі не надавав, повідомляє ТСН.

"Є офіційна позиція. І поки що жодних офіційних коментарів з цього приводу Альянс не робив", - пояснив фахівець ГО "Майдан закордонних справ" Олександр Поліщук. Знавці наголошують, що слово "аспірант" у перекладі означає "той, хто прагне". Тобто в НАТО просто констатували ті наміри, які неодноразово озвучені українською владою, але жодного спеціального статусу така констатація не передбачає.

Із експертною оцінкою погодилися і в місії України при НАТО. "Формально такий статус ніде в офіційних документах Альянсу не закріплений. Але, що сталося – Україна була визнана однією з тих країн, яка хоче приєднатися до НАТО. Загалом є чотири країни, які на сьогодні Альянс визнає, як своїх майбутніх членів. Можна використати слово "кандидатство", але такої формальної фрази в документах НАТО не існує", - пояснили там.

Недооцінювати реліз НАТО представники України в Альянсі теж не радять, адже, наприклад, ще до вчорашнього дня євроатлантичні прагнення України не були визнані, ба більше – в НАТО навіть твердили, що Україна "не має формальних прагнень до членства", хоча документально Верховна Рада ухвалила такий закон іще 8 червня минулого року. Що цей факт в Альянсі таки побачили зараз, потішило автора закону. "Щиро радий і гордий тим, що ініційоване мною рішення стало для цього ключовим імпульсом. Ми, крок за кроком, незворотно йдемо до нашої мети", - заявив спікер Андрій Парубій.

По суті, статус "аспіранта" дає те саме, що й простий намір – Україна і без нього вже чимало зробила для зближення з НАТО. За час співпраці вона брала участь у спільних миротворчих операціях, поступово переходить до командної структури, проводить спільні з Альянсом навчання. Аспірантство передбачає проведення реформ, яких вимагає НАТО, і не лише військових, але не все з цього Україна ще зробила. "Це і зміна цілої системи. В тому числі і правова, і судова. Якщо військові поки найбільш наближені у цій сфері, то в решти є над цим працювати", - пояснив Олександр Поліщук.

Із плюсів аспірантства - можливість долучитися до Плану дій щодо членства в організації. Хоча і без цього статусу про такий намір заявив Петро Порошенко. "Наша наступна амбіція – План дій щодо членства для України. Саме цьому був присвячений мій лист Єнсу Столтенберґу в лютому 2018 року, де мною було офіційно зафіксовано прагнення України стати членом Альянсу", - наголосив президент. Свій коментар щодо релізу НАТО глава держави завершив словами: "Впевнено рухаємося вперед". Але в самому альянсі нагадують, що ні аспірантсво, ані перспектива членства не означає, що країна гарантовано стане членом організації, а надто, що згідно зі статутом НАТО, членами можуть стати лише ті країни, де немає суперечок за територію.

Тож поки триває конфлікт на окупованому Донбасі та підвішеним залишається питання Криму, про членство точно не йтиметься. Але безперечний плюс, який із цього може дістати Україна - це зміцнення війська та реформи. Що і без членства вкрай важливо, наголошують експерти.