Різдвяні містерії у Домі Франка тривають

Отож у часі Різдвяних свят, 15 січня, о 14.00, запрошуємо у Дім Франка на майстер-клас із виготовлення «павука».


Колись у прикарпатських селах напередодні різдвяних свят ставили не звичні тепер зелені ялинки, а «павуки» із соломи. Їх вважають символом Різдва і Всесвіту. «Павуки», на думку мистецтвознавців, — одне з найдавніших солом’яних творінь. У наших предків вони були ще й символом хліборобства.

Володимир Мишолівський — один із небагатьох майстрів, які спеціалізуються на виготовленні солом’яних виробів.

Попередній запис за тел. 096-15- 84-606.

Від Різдва й до Йордана — час колядницький, кажуть гуцули. Гуцульська колядка, як на міське вухо, звучить особливо і виглядає специфічно: чоловіки ритмічно підкидають догори бартки і пританцьовують на місці. Кожен їхній рух супроводжує перегук дзвоників. Усе разом — скрипка, голоси, переливи дзвіночків, стогін трембіти, супроводжувані танцювальними рухами чоловіків, — вичакловує майже містичну атмосферу.

І все це ви зможете почути і побачити у Домі Франка – не обов`язково їхати у Криворівню! Спеціально на запрошення музею колядники з Криворівні під орудою Василя Зеленчука приїдуть у Львів.

Приходьте 15 січня, о 15 годині.

А ще працівники Дому Франка приготували сюрприз для своїх друзів — ВЕРТЕП!

Запрошуємо 16 січня, о 16.00, на веселе різдвяне дійство з піснями-колядками, жартами, короткою виставою!

Український вертепний театр – самобутнє явище у розвитку нашої театральної культури. Спочатку це був старовинний пересувний ляльковий театр, де ставили релігійні й світські, переважно жартівливі та іронічні, п`єси.

Український вертеп відомий з XVII століття. Світська частина вистави поклала початок української комедії XIX століття.

Вертепний ляльковий театр мав форму двоповерхового дерев`яного будиночка.

На другому поверсі показували різдвяну драму; на першому – механічно прив`язану до неї сатирично-побутову інтермедію. Перша, різдвяна, частина вертепу, яку називали «свята», мала більш-менш стабільну композицію, натомість, друга змінювалася залежно від місцевих умов, здібностей та дотепності вертепників.

З часом вертеп із лялькового театру перетворився на справжній вуличний театр, де лялькову вертепну виставу сполучають із грою живих людей, а подекуди і цілковито вся вертепна вистава зводиться до гри живих осіб.