Помер владика Микола Сімкайло

м. Чернівці

Наприкінці минулого року владиці виповнилося 60 років. І ще буквально днями його вітали із 39-літтям священства... Жахлива звістка облетіла греко-католиків Прикарпаття та Буковини сьогодні, 21 травня: внаслідок раптового погіршення стану здоров’я зупинилося серце єпископа. Власне, в це важко віриться багатьом людям, адже владику Сімкайла знали і любили по всій Україні.

За повідомленням Коломийського телеканлу НТК, владика помер в реанімаційному відділенні Коломийської ЦРЛ. Причиною смерті стало хворе серце. Лікарі робили все можливе, аби врятувати владику, навіть планували його транспортувати до Івано-Франківська.

Брат владки — Григорій Сімкайло, теж був священиком, деканом Надвірнянським цієї ж єпархії. І помер у 2012 році від важкої хвороби…

Життєвий шлях владики Миколи Сімкайла був непрсотим. Він народивяс у 1952 році в далекій Караганді, де відбували заслання його батьки за участь в УПА. У 1963 році батьки повернулися в Україну.

Майбутній владика вступив до Івано-Франківського технічного училища № 1 (до жодного вищого навчального закладу як "син націоналістів" не міг поступити). Родина Сімкайлів була близько знайомою з Єпископом підпільної УГКЦ Павлом (Василиком), який часто відправляв Богослужіння в їхній хаті. Бачачи ревність у духовному житті братів Миколи та Григорія, Владика Павло ознайомив їх зі становищем УГКЦ і запропонував стати священиками. З того часу, до і після виконання військового обов’язку, брати почали наполегливо студіювати богословські науки в підпільній духовній семінарії.

У 1974 році вадика Павло (Василик) уділив Миколі дияконські і священичі свячення. У той момент розпочався тернистий шлях підпільного священика: переважно вночі їздив по станицях УГКЦ Івано-Франківської, Тернопільської та Львівської областей, несучи людям Боже Слово, відправляючи Святі Літургії, уділяючи Святі Тайни.

У серпні 1987 року о. Микола разом з групою українського, на чолі з Владиками Павлом (Василиком) і Софроном (Дмитерком) оголосив, що виходить з підпілля. Він був членом делегації, яка виборювала права УГКЦ в Москві, а також ланцюгового голодування, що тривало з 19 травня до 24 листопада 1989 року.

16 червня 1989 року в Івано-Франківську відбулася 50-тисячна демонстрація вірних і прихильників УГКЦ, під час якої о. Микола відслужив Панахиду і виголосив проповідь на могилі Січових Стрільців, за що був заарештований на 15 діб.

Єпархом Коломйисьок-Чернівецької єпархії був номінований у 2005 році. А до того працював священиком в Івано-Франківську, був деканом Івано-Франківського деканату.

Впродовж багатьох років владика Микола Сімкайло збирав власну приватну колекцію старовинних ікон. («Високий замок писав про це).

Більшість ікон владика зберігав в єпархії, у Коломиї. Єпископ наголошував, що вся його колекція (а це ще й різноманітні скульптури та хрести) назавжди залишиться в церкві. І не перейде в жодні руки — навіть до родини.