Передплатити Підтримати

Видання «Життя і жінка»

gg-07-01
Формат: А4. 32 сторінки
Періодичність: 1 раз на місяць
Передплатний індекс: 89889

Журнал-порадник «Життя і жінка» — повноколірне глянцеве видання.

Хто вона, жінка з обкладинки? Це може бути відома артистка або звичайна жінка — берегиня домашнього вогнища. Як стати успішною, про жінок — майстринь своєї справи, а також поради зі салону краси та останні новинки модних тенденцій косметики і одягу у кожному новому журналі «Життя і жінка».

Оформити передплату можна у будь-якому птовому відділенні України. Придбати журнал можна у роздрібній газетно-журнальній торгівлі.

Алла Попова: «Вже у два роки знала, що буду співачкою»

Народну артистку України, відому співачку, професора Київського університету культури, завідувачку кафедри естрадного співу, телеведучу і просто чарівну жінку Аллу Попову знають і люблять не лише в Україні.

Енергійна, життєрадісна, щира, вона випромінює непереборну любов до життя і до людей, повністю віддається улюбленій справі. Щаслива жінка, яка відбулася і в особистому житті, і в професійному, і у творчому, Алла Попова не зупиняється на досягнутому, мріє про нові вершини і з упевненістю їх досягає. А ще Алла Попова — взірець гармонійного поєднання жіночої вроди, таланту, високого професіоналізму, яскравої індивідуальності і щедрої душі.

З теплом і вдячністю згадує співачка свою рідну Білу Церкву, де вона народилася і де пройшли її дитячі і юнацькі роки. Потім було навчання у Рівненському інституті культури на факультеті вокально-хорового мистецтва. Алла Попова була лауреатом фестивалів «Червона рута», «Слов'янський базар», мала титули «Міс кіно — шанс України», «Королева «Голосу Азії» та лауреат «Голосу Азії» (приз F.I.D.O.F.).

Наша розмова з Аллою Поповою про її творчість, про учнів, в яких вона вкладає усю душу, про доньку й онуків, а також про безмежну любов до людей і до життя.

— Пані Алло, знаю, що у вас багато новин. Карантин не зупинив вашу активну натуру…

— Хочу розповісти про подію, яка відбулася наступного дня після мого дня народження — 15 жовтня минулого року. Відбувся мій великий творчий вечір у Жовтневому плаці. Мої друзі-артисти співали мої пісні і українські народні пісні в моїй обробці. Це для мене дуже важливо. Було вісім різних балетів, у концерті брали участь Михайло Поплавський, Павло Зібров, Віталій і Світлана Білоножки, квартет «Гетьман», «Козацькі забави», ВІА «Кобза», Ольга Макаренко, Олександр Зайченко, Олександр Тищенко та інші

— Ви не лише співачка, а й педагог, викладач…

— Я завідувачка кафедри естрадного співу Київського університету культури. На нашій кафедрі навчається близько чотирьох сотень людей. Наші студенти щасливі. У нас заборонене хамство, заборонено ображати дітей. У нас працюють найкращі люди — діючі виконавці, музиканти, заслужені й народні артисти України. Вони знають, що з дитини не потрібно робити свою копію, а треба розвивати її індивідуальність, у кожному знайти його неповторне зерно, щоб кожен знайшов свою темброву нішу, щоб кожен виконавець був особистістю. Зараз іде онлайн-навчання, і всі мої учні надсилають мені виконані завдання. Я це все прослуховую ночами. Я виховала вже шість заслужених артистів України та багато переможців різних телевізійних проєктів.

До дітей і до молоді не можна допускати дітоненависників, людей, які не відбулися у професії. Я хочу з кожної дитини зробити зірку. Приходить до мене талановита дівчинка зі села і так співає! А через рік вона перетворюється на лебідку білу. Я дуже люблю людей, намагаюся, чим можу, їм допомагати. Моя донька живе за кордоном. Я думаю: а раптом і моїй дитині там хтось чимось допоможе? Мої учні довіряють мені секрети, які не завжди своїй мамі довірять. Я є головою журі 15 міжнародних музичних конкурсів. Нещодавно була головою журі двох міжнародних пісенних конкурсів онлайн, у яких брали участь понад 300 людей. Їх треба було слухати дві доби.

— Завідування кафедрою, творча студія, написання нових пісень, музичні конкурси, виступи, участь у телепрограмах… Як ви це все встигаєте?

— При звичному ритмі життя встаєш о шостій ранку і плануєш свій день. Останні кілька місяців карантин вніс свої корективи, ритм життя сповільнився, уже не треба так багато планувати, але мені від цього важче. Коли був нормальний навчальний процес, я в університеті була з 8 ранку до десятої вечора. Я не можу жити без своїх студентів. Я можу цілий день не їсти, пити лише воду, і це нормально. Діти дуже сумують за нормальним життям, вони хочуть живих уроків. Але з тими, хто виходить на прямий зв’язок, я займаюся онлайн.

— Чим займається ваша донька? Знаю, що маєте вже двох онуків…

— Так. У мене чудова донечка! Онуків звати Тімур і Тамара. Тімуру в жовтні минуло сім років, а він уже закінчив другий клас і знає три мови. Він у дитячій збірній Каїру з плавання. Стрибає у воду пізніше за всіх, а на фініш приходить перший. А Тамара у нас артистка. Грає ролі, обирає собі героїв. Вона у збірній зі спортивної гімнастики, хоча їй всього 5 років. Близько восьми років донька живе в Каїрі. Еліна закінчила лінгвістичний університет, а також університет технологій дизайну, факультет міжнародного туризму. Вона чудовий перекладач, перекладає з англійської й арабської мов. А ще вона фітнес-тренер.

—  У дитинстві ваша донька чудово співала. Ви думали, що вона піде вашим шляхом?

— Донечка прекрасно співала і співає. Але вона бачила життя артистів, тому сказала: «Я просто хочу бути щасливою жінкою».

— А ви можете сказати про себе, що ви щаслива?

— Я щаслива жінка! І в особистому житті, і у творчості.

— Біля вас є чоловік, який говорить вам, що ви найкраща?

— Кожен день, щохвилини. Він зі мною завжди. Він ще й колега по творчому цеху — Олександр Зайченко.

—  Прекрасно виглядаєте. Відкрийте секрет вашої молодості. Дорога косметика, фітнес-зали?..

— Це генетика — від мами і тата. Мої батьки завжди молодо виглядали. Жодного уколу краси у своє обличчя не вколола. А найважливіше — треба любити людей. Треба прокидатися з усмішкою. Подивіться у дзеркало і скажіть самі собі: «Я красуня! Я королева! І це буде мій день!» І так щодня. Треба любити світ. Треба думати, як допомогти комусь. Зробив добре діло — і так легко стає на душі! Я від цього молодшаю. Коли людина займається лише собою — це егоїстично.

— То ви не відвідуєте фітнес-центри, не робите зарядки?

— Нещодавно я мала поламані ребра, то нічого не могла робити. А зараз уже можу займатися фізкультурою. Жінка після 35 років повинна виконувати не силові вправи, а на розтяжку. І на підлозі, лежачи, сидячи. Не дотримуюся жодних дієт. Така моя природа. Є люди, які можуть їсти все і багато, і залишатися стрункими. А є такі, яким варто з’їсти канапку, і вона відкладеться в них складками. Раджу просто не їсти після шостої години вечора, заклеїти рота — і все! Якщо дуже хочеться — можна випити кефіру, з’їсти яблуко. В харчуванні надавайте перевагу овочам, м’ясу, рибним продуктам.

— Про що думаєте найчастіше?

— Думаю про майбутнє. Моя «Школа творчості» розвивається і незабаром матиме багато напрямків. В Україні є багато шкіл, які беруть шалені гроші, а взамін не дають нічого. Мої учні мають майбутнє. Я їх навчила співати, промовляти, жити… Незабаром буде мій продюсерський центр.

— Пригадайте той момент, коли ви зрозуміли, що ваша доля — то сцена, а ваша місія — дарувати людям радість і гарний настрій?

— У два роки я вже знала, що буду співачкою. Я й думки не допускала, що стану кимось іншим. Усі сміялися, тому що в дитинстві думали, що я співаю басом, а насправді то називається альт.

— Ваше життєве кредо — любити людей і робити добро. Чи є щось, чого ви ще не зробили, але хочете зробити?

— Мрію про власний продюсерський центр і власний міжнародний конкурс. І я це зроблю! Це моя мета, якої я досягну.

А ще дуже хочу приїхати до Львова зі своїм творчим вечором. Я багато разів була у Львові, і це місто для мене святе.

— Як і де ви любите відпочивати?

— Моя донька живе в Каїрі, тому найкращий відпочинок для мене там, з найріднішими людьми. Торік ми там були. Середземне море прекрасне! Але до того п’ять років поспіль я не мала відпустки. Студенти, приймальна комісія, написання пісень, гастролі, концерти, зйомки… Дуже хочу, щоб закінчився карантин. Хочу полетіти до донечки, обійняти її, моїх любих онуків…

Розмовляла Людмила ПУЛЯЄВА

Фото з особистого архіву Алли Попової