Видання «Телезамок»

tz-30
Формат: А4. 16 сторінок
Періодичність: 1 раз на тиждень
Передплатний індекс: 21639

Хочете бути в курсі подій? Тоді для вас — найповніша програма телебачення на тиждень. Інтерв'ю із зірками кіно, розповіді про новини кіноіндустрії, рецепти господинь та багато іншої цікавої інформації.

Оформити передплату можна у будь-якому поштовому відділенні України.

Лук'ян Галкін: «Часом здається, люди воліють дивитися українські фільми, а дивляться закордонні»

Щосуботи в ефірі каналу UA: Перший — програма кінознавця та виконавчого продюсера каналу UA: Культура Лук’яна Галкіна «Як дивитися кіно».

Автор розповідає про прем’єри світового кінематографу, що виходять в український прокат, жанрові особливості, видатних режисерів, найкращі екранізації літературних творів, події на українських та світових кінофестивалях. Запрошує до розмови продюсерів, істориків, письменників, мистецтвознавців. Про свій авторський проект, фільми, які його вражають і розчаровують, думки глядачів про кінематограф Лук’ян Галкін розповів «ТелеЗамку».

-Лук'яне, за якими критеріями обираєте фільми для своєї програми?

-У першому сезоні це були видатні роботи новітнього українського кінематографу, а також ті, що мають до України найбезпосередніший стосунок: «Головна роль» Сергія Буковського, «Присмерк» Валентина Васяновича, «Рідні» Віталія Манського, «Українські шерифи» Романа Бондарчука, «Російський дятел» Чада Грасіа, «Лагідна» Сергія Лозниці. Ми прагнули розповісти більше про справді «круті» фільми, які виривають наш кінематограф зі стану занепаду, і донести це до якомога ширшого кола глядачів. Погодьтеся, якість низки українських стрічок заслуговує на значно більшу підтримку аудиторії, аніж це є зараз. А в цьому сезоні показуємо фестивальні хіти, що були показані і перемагали в Каннах, Венеції, Берліні: «Неоновий демон» Ніколаса Віндінга Рефна, «Велику красу» Паоло Соррентіно, «Плем'я» Мирослава Слабошпицького, «Вона» Пола Верговена, «Я, Деніел Блейк» Кена Лоуча. Що більше людей сформують власні мистецькі уподобання поза цариною масового кіно — то позитивнішими будуть історії українських незалежних авторів і прокатників.

-Які кінострічки більшість українців воліють дивитися: вітчизняні чи закордонні?

-Часом здається, люди воліють дивитися українські фільми, але з низки причин дивляться закордонні. Чим мотивують? Відгуками на добірку фільмів, мовляв, отакої, нещодавно канал називався УТ-1, а тепер на UA: Перший показують «Неонового демона» і Лозницю. І це, повірте, надихає.

-Ваш улюблені кіножанри, режисери, фільми?

-Головне — щоб фільм був потужним глядацьким досвідом і випробуванням, яке, цілком можливо, виб’є мене із зони комфорту. Вважаю, що мистецтво загалом не розважає, а стає каталізатором особистого росту, у різних формах відрефлексовуючи події і стани, в яких віднаходимо себе.

Щодо улюблених режисерів. Це — Девід Лінч, Міхаель Ганеке, Гаспар Ное, Ніколас Віндінг Рефн, Лісандро Алонсо, Лав Діаз, Олександр Сокуров, Сергій Лозниця, Валентин Васянович, Джафар Панагі, брати Коени, Антоніоні, Стенлі Кубрик. Цілком можливо, що наступного разу добірка буде іншою.

Щороку більшає фільмів, на які чекаю: «Дике поле» Ярослава Лодигіна, «Серафима» Марисі Нікітюк, «Вулкан» Романа Бонларчука, «Атлантида» Валентина Васяновича, «Донбас» Сергія Лозниці. Коли чекаєш не на абстрактні зміни і дива, а на конкретні проекти, то це ознака руху.

-Хто з режисерів справив на вас найсильніше враження?

-Сергій Лозниця і його образ мислення, здатність вписувати болючі події у відсторонений історичний контекст тут і зараз. Ще — Дені Коте і його абсолютно природна авторська незалежність та Девід Лінч — тим, що в реальності ніяк не заважає вигадувати собі власного Девіда Лінча.

Розмовляла Валентина ШУРИН.