Видання «Маловідома історія: далеке і близьке»

istoriy22019
Формат: А4. 32 сторінки
Періодичність: 1 раз на місяць
Передплатний індекс: 98035

Історія завжди манить своїми потаємними скарбами знань, загадками, незвичайними подіями і фактами із сивої давнини аж до наших днів. Вона захоплює життям видатних постатей, тріумфами та трагедіями, відкриттями і викриттями, скандалами і авантюрами, а також благородством людей, які її творили.

Оформити передплату можна у будь-якому поштовому відділенні України. Придбати журнал можна у роздрібній газетно-журнальній торгівлі.

Магда Геббельс отруїла шістьох своїх дітей через любов до Гітлера

«Я люблю свого чоловіка, але моє почуття до Гітлера сильніше… Я погодилася одружитися з доктором Геббельсом, щоб бути ближче до мого фюрера», — Маґда Геббельс довірила свої потаємні думки подрузі Лені.

Фанатична нацистка, яка виросла у єврейському середовищі, закінчила свій життєвий шлях у бункері Гітлера і отруїла шістьох своїх дітей, перш ніж вчинити самогубство. Маґда Геббельс (1901−1945) навряд чи могли похвалитися своїм походженням.

Взяла прізвище вітчима

Народилася на світ як позашлюбна дочка покоївки Августи Бехренд. Її батько — заможний будівельний підприємець Оскар Рітшель — врешті-решт одружився з її матір’ю. Проте вони розлучилися після трьох років шлюбу, і у серпні 1906 року у Брюсселі Августа вийшла заміж за єврея Ріхарда Фрідлендера, власника шкіряного заводу. Хто б міг подумати, що усиновлена дочка єврея через кілька років стане дружиною фанатичного антисеміта? Маґда так любила свого вітчима, що навіть взяла його прізвище.

«Тати» сперечаються за неї

Маґда росте у Брюсселі, навчається у католицькій школі-інтернаті. Коли почалася Перша світова війна, сім’я переїхала до Берліна. Її батьки — і Рітшель, і Фрідлендер — піклувалися про молоду панянку і перевершували один одного у її псуванні. Вони горді, що Маґда стає красунею, що вона розумна і чутлива. Дівчинка-підліток часто відвідує свого біологічного батька, який знайомить її з основами буддизму. Він тішиться ентузіазмом, з яким Маґда поглинає філософію ненасильства.

Єврейська любов

У шкільні роки Маґда закохується у брата своєї подруги, Віктора Хаїма Арлосорофа (1899−1933) — українського єврея. Завдяки йому дівчина глибше пізнає іудаїзм, починає носити ланцюжок із зіркою Давида на шиї. Навіть думає про виїзд зі своїм другом, пристрасним сіоністом, у Землю обітовану — до Палестини. Захоплено слухає мрії хлопця про створення держави Ізраїль.

Мрія про еліту

У лютому 1920 року Маґда у поїзді знайомиться з набагато старшим і заможним промисловцем Гюнтером Квандтом (1881−1945), який щойно овдовів. Коли чоловік відвідує її у школі через два дні, дівчина знає: впливовий чоловік — її шанс потрапити у бажану так звану 10-тисячну еліту німецького суспільства. Вона довго не вагалася — Арлосороф йде у небуття. Маґда стає нареченою Квандта у липні 1920 року. Вони одружуються у січні наступного року. Однак наречений ставить умову — він не може вводити жінок з єврейським прізвищем до своєї протестантської сім’ї. Так Маґда повертається до прізвища свого батька і переходить у протестантизм.

Новий старий коханець

Маґда Квандт піклується про двох синів свого чоловіка від першого шлюбу. Через десять місяців після весілля, 1 листопада 1921 року, народжує сина Гаральда (помер у 1967 році). Однак дівчина нещаслива у шлюбі. Вона очікувала чогось іншого, бачила себе зіркою вершків суспільства, а її чоловік зовсім не був зацікавлений у цьому. Гюнтер — вічно зайнятий і нехтує своєю дружиною. Подружжя віддаляється одне від одного. Знуджена Маґда згадує про Арлосорофа.

Їхній пристрасний роман вибухнув у 1928 р., а закінчився тільки навесні 1932 р. У 1929 р. Квандт дізнається про зраду дружини. «Геть з моїх очей, заберіть її звідси!» — кричав він у люті.

«Що робити? Він же цього так не залишить», — ламає собі голову дружина. Вона повертається до будинку своєї матері і думає, як обкрутити навколо пальця чергового багатого чоловіка. Згадує, що колись знайшла на віллі і зберегла давні любовні листи Квандта. Вона погрожує опублікувати їх, і сім’я промисловця змушена вгамувати ймовірний скандал, заплативши Маґді чималий викуп.

Вільна і багата жінка орендує розкішні апартаменти на Рейхсканцлерпляц у Берліні. Коли про її розлучення довідується мультимільйонер і племінник американського президента Гувера, то негайно їде до Берліна. Він хоче запропонувати їй шлюб. Пропозицію зробив під час вечері у гольф-клубі, але жінка відмовляється. Коли вони разом повертаються до Берліна машиною, стається аварія. Американець не постраждав, а ось Маґда зазнала серйозної травми голови і проводить кілька місяців у лікарні.

Талановита архівістка

Радикальний поворот у її житті стається влітку 1930 року, коли вона приєднується до натовпу, що вирушає на мітинг Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини (НСРПН), на якому виступав Йозеф Геббельс (1897−1945). Маґда починає цікавитися політикою, приєднується до партії, поглинає «Майн Кампф» Гітлера і книги теоретика нацизму ХХ століття Альфреда Розенберга. Роботи у структурах НСРПН їй замало, вона хоче бути у самому центрі управління Німеччиною. Незабаром знайомиться з Геббельсом. «Красива жінка на прізвище Квандт впорядковує для мене новий приватний архів», — записав 7 листопада 1930 року Геббельс у своєму щоденнику. Це перша згадка про його майбутню дружину. Маґда готує йому вирізки з вітчизняної та іноземної преси, використовуючи свої знання іноземних мов. Наприкінці року вони разом подорожують до Веймара на з’їзд партії. Берлінський гауляйтер, лідер регіональної організації НСРПН, у той час все ще зв’язаний з Анкою Стальхром, що, згідно з нацистськими расовими законами, була напівєврейкою. А Маґда ще перебувала у зв’язку з Арлосорофом.

«Пікантна ситуація, коли вона мала стосунки з двома чоловіками одночасно, завжди мала захоплюючу чарівність для Маґди, — пише сучасна австрійська письменниця Ганна Марія Зигмунд. — Подвійне партнерство проходить через її життя червоною ниткою. Після зв’язку Квандт-Арлосороф був Арлосороф-Геббельс, потім Геббельс-Гітлер, хоча стосунки з останнім, ймовірно, були платонічними», — пояснює письменниця.

Гітлер — свідок

«Ця жінка могла б відіграти у моєму житті важливу роль. У моїй роботі вона могла би стати противагою для моїх типово чоловічих інстинктів», — якось сказав Адольф Гітлер своєму приятелеві і пораднику Отто Вагнеру, знаючи, що його слова дійдуть до Маґди. Вона інтерпретувала їх як вияв прихованого кохання. Тому прагне бути якомога ближче до вождя. 19 грудня 1931 року відбувається її шлюб з Йозефом Геббельсом, на якому Гітлер був свідком. Молоді обожнюють Гітлера і просять про його прихильність. Їхня квартира на Рейхканцлерпляц стає його другим домом, і постійно вагітна домогосподарка готує йому вегетаріанські страви. Двері тут широко відчинені також і для Герінга, Рома, Гіммлера і решти нацистської еліти.

Грає роль першої леді Рейху

У січні 1933 року Адольф Гітлер став канцлером Рейху. Після виборів у березні до Рейхстагу він призначає Геббельса міністром, довіряє йому міністерство освіти і пропаганди рейху. Виховання німецької нації тепер у руках Геббельса. Уся родина переселяється до відреставрованого палацу Леопольда. До 1940 року Маґда народжує Геббельсові шістьох дітей, імена всіх починаються з букви H (на думку деяких істориків, це зроблено на честь Гітлера). У 1938 році вона є першою серед нагороджених Хрестом Честі Німецької матері. Сім’я Геббельсів служить зразком німецької родини. Потомство стоїть перед камерою, і голос за кадром представляє їх як «чистих» дітей. Оскільки Гітлер не одружений (стверджує, що «одружений з Німеччиною»), Маґда грає роль першої леді Рейху. У 1935 році Маґда дізнається про численні романи чоловіка. Спочатку намагається бути толерантною, потім топить свій жаль в алкоголі. Коли у 1938 році Геббельс закохується в чеську актрису Ліду Баарову і думає про розлучення, Маґда йде скаржитися до Гітлера. Фюрер різко реагує. Баарова повинна повернутися до Чехії. Але і Маґда не пасла задніх. Вона крутить роман з секретарем свого чоловіка Карлом Ханке (1903−1945).

«Зразкова родина» за наказом Гітлера має прийти до тями і далі грати свою роль.

Вірність до гробу

Після початку Другої світової війни Геббельс вірно служить пропаганді. Маґда закінчує курси медсестер і двічі на тиждень дбає про поранених. На переломі між 1943 і 1944 роками нацистська еліта відчуває, що війна програна. Маґда втікає від реальності. Вона явно хворіє на психічні розлади і на початку 1944 року ненадовго потрапляє до лікарні. Нарешті усвідомлює, що поразка незворотна. Разом з чоловіком хапається за надію, що доля Третього рейху буде врятована завдяки «чудо-зброї».

Після невдалого замаху на Гітлера 20 липня 1944 р. Маґда знову переживає кризу. У телефонній розмові присягається йому у вічній відданості і висловлює бажання померти за нього, якщо «росіяни дійдуть до Берліна».

З медаллю спокійно йде на смерть

Хоча багато нацистських лідерів хочуть уникнути смерті і покидають Берлін, родина Геббельсів залишається у місті. 22 квітня 1945 року Гітлер погодився, щоб міністр і його сім’я перейшли до бункера канцлера рейху. Геббельси отримують чотири кімнати. Йозеф займає кімнату поруч із Гітлером і його коханкою Євою Браун.

«Пані Геббельс не виявляла страху смерті до самого кінця. Свіжа і елегантна… Вона завжди мала приємну усмішку для всіх, і гідна подиву сила її характеру походила від фанатичної віри в Гітлера», — згадував капітан Герхард Болд, який служив у бункері.

«Вчора ввечері фюрер приколов мені свою золоту партійну відзнаку, — пише Маґда. — «Маємо тільки одну мету: бути вірними вождю до смерті. Те, що ми можемо померти разом з ним, благодать долі…».

Всі помирають

Маґда, яка вирішує вбити шістьох своїх дітей, 28 квітня 1945 року пише листа своєму синові від першого шлюбу Гаральдові. Його, як офіцера люфтваффе, взяли у полон. Прощальний лист — надзвичайний доказ її фанатизму. «Ми перебуваємо у бункері фюрера. Наша велика ідея зазнала поразки, а з нею і все, що було красивим, захоплюючим, благородним і добрим у моєму житті. Світ, що настане після смерті фюрера і національного соціалізму, не вартий того, щоб у ньому жити, тому я також взяла сюди дітей. Пишу моєму улюбленому синові. Шкода їх для життя, що настає за нами. Милосердний Бог зрозуміє, коли я звільню їх від того сама… Постарайся довести своїм життям, що наша смерть не стала марною».

Діти могли врятуватися

Бункер трясеться від гарматної канонади Червоної армії, що наближається. Лист Маґди до її сина винесла пілотка Ганна Рейтш, яка до останнього моменту чекала, щоб забрати Гітлера з обложеного Берліна літаком.

30 квітня 1945 року Гітлер планує здійснити самогубство разом зі своєю дружиною Євою. Щодо подальших кроків Маґди, думки істориків розходяться. Міністр Альберт Шпеєр вважає, що їй було нестерпно думати про смерть дітей, але вона погодилася на волю чоловіка. Своєю чергою, найближчі співробітники Геббельса стверджували, що він просив її, аби вона з дітьми втекла до Англії. Безрезультатно. «Діти залишаться тут», — такою була її відповідь. За даними радиста Рохуса Міша, єдиного живого свідка подій у бункері, мама подала дітям (найстаршій Хельзі було 12 років) какао зі сильним снодійним. Потім вона одягла їх у білі нічні сорочки і ретельно зачесала. Вона запевняла їх, що вони повернуться додому через кілька днів. Потім привела їх до дитячої кімнати і через дві години вибігла звідти з плачем. Інша версія: вбивство власних дітей смертельними ін’єкціями Маґда повністю доручила лікарям.

1 травня 1945 року, близько 22.00, Геббельси вчинили самогубство. Як? Це також залишається загадкою. Наступного дня, близько 17.00, їхні тіла, що лежали на виході з рейхсканцелярії, знайшли радянські солдати. Розтин тіл, які проводили радянські експерти, не виявили жодних кульових поранень. Швидше за все, вони проковтнули отруту.

Чи Гітлер наставив Геббельсу роги?

Після Другої світової війни багато хто роздумував про те, чи любов Маґди Геббельс до Адольфа Гітлера справді була лише платонічною, чи перетворилася на інтимні стосунки. За твердженням жінки начальника канцелярії Рейху Оттона Мейснера, фюрер міг бути біологічним батьком Гельмута (1935−1945) — єдиного сина Геббельсів. Хоча на думку контроверсійного британського історика Девіда Ірвінга, плодом їхнього кохання була Гольдіна (1937−1945).

Маркіян Виговський