Видання «Добре здоров’я»

dz-11-01-1
Формат: АЗ, 16 сторінок
Періодичність: 2 рази на місяць
Передплатний індекс: 49297

На сторінках видання читачі знайдуть ефективні поради фахівців різного профілю. Цікава та корисна інформація, якою насичений кожен номер газети, дозволить суттєво збагатити власні знання про те, як зберегти здоров'я — своє і своїх близьких, пізнати секрети народної медицини, навчитися правильно харчуватися, позитивно думати і боротися зі шкідливими для душі та тіла чинниками. Нові методики і підходи до лікування різних захворювань, про які можна дізнатися з «Доброго здоров'я», практичні рекомендації допоможуть перетворити прагнення до здорового і повноцінного життя у реальність.

Оформити передплату можна у будь-якому поштовому відділенні України. Придбати газету можна у роздрібній газетно-журнальній торгівлі.

Таємниці сонного царства

Цікаво про сон і що з нами у ньому відбувається…

Відомо, що кожна людина, в середньому, проводить третину свого життя саме уві сні. У зв'язку з цим виникає чимало запитань: від чого залежить якість сну? Чому одні люди бачать сни, а інші не бачать їх зовсім? Чи можна виспатися про запас? Усе про особливості сну розповідає лікар-невролог Ольга КУПЕЦЬ .

— Наукою доведено, що для повноцінної життєдіяльності людині необхідно вісім годин здорового сну. Що ж відбувається з нашим організмом, поки ми спимо?

— Усім живим організмам властиві періоди активності і спокою. Кожен цикл сну в нормі триває близько 90 хвилин, в ньому розрізняють фазу повільного сну і фазу сну зі швидкими рухами очей. Повільний сон, своєю чергою, підрозділяється на чотири стадії: (третю і четверту стадії часто об'єднують під назвою дельта-сон). Зазвичай відразу після засипляння настає перша стадія повільного сну, що змінюється в міру поглиблення сну наступними стадіями, аж до дельта-сну. У цей час в головному мозку на клітинному рівні відбуваються процеси поповнення витрачених упродовж періоду активності людини ресурсів. Потім настає фаза сну зі швидкими рухами очей, під час якої головний мозок активно працює, — очевидно, відбувається переробка отриманої за день інформації. Саме в цей час ми бачимо сновидіння, а наші очі ніби стежать за тим, що відбувається уві сні. Після завершення циклу сну людина або прокидається, або цикл повторюється знову. Загалом за ніч проходить 4−6 циклів.

— До речі, про сновидіння: одні люди розповідають, що бачать яскраві, кольорові сни, а інші скаржаться на те, що їм нічого не сниться. Чому так відбувається?

— Під час стадії сну зі швидкими рухами очей мозок активно працює, але при цьому відсутній потік інформації ззовні. В результаті, відділи мозку, які відповідають за обробку зорової, слухової та іншої інформації, формуючи сновидіння, представляють в свідомості образи, події, пережиті чи побачені упродовж життя. А також — ті, про які людина часто думає, моделюючи ту чи іншу ситуацію. Цей процес дуже важливий і для розвитку мозку, і для підтримки нервових функцій людини. Відомо, що плід протягом внутрішньоутробного розвитку значну частину часу перебуває саме в стані швидкого сну. По суті, сни — це прояв життєво важливих процесів, що відбуваються в мозку, а тому вони властиві всім людям. А ось те, наскільки яскраві спогади після сновидінь, залежить від безлічі факторів — часу і моменту пробудження, глибини сну, сюжету сновидіння і так далі. У деяких випадках, надмірно яскраві чи страшні сновидіння можуть бути ознакою патології, порушення якості сну.

— А що включає в себе поняття «якісний сон»?

— Якісний сон — це сон, який повною мірою забезпечує достатній рівень бадьорості вдень, відновлення витрачених ресурсів організму і сам по собі не є джерелом патології. Якість сну дуже тісно пов'язана з його тривалістю, і хоча потреба в ньому у кожної людини індивідуальна, важливо залишати на сон достатньо часу. Доросла людина повинна спати 7- 9 годин, підлітки, молодь — 7−10 годин, діти шкільного віку — 11 годин, новонароджене дитя у нормі повинно спати до 17 годин на добу. Люди похилого віку сплять дещо менше, -норма для них 6−8 годин. Все дуже індивідуально. Потреба у сні залежить від тієї активності, яку людина провадить упродовж дня. Крім часу для сну, необхідна наявність відповідного тихого, темного місця, з комфортною температурою і доступом свіжого повітря. Як якісний сон впливає на нашу активність, так і наша діяльність протягом активного часу доби впливає на якість сну. Достатнє фізичне та інтелектуальне навантаження, правильне харчування, раціональний режим дня благотворно впливають на сон. Натомість стреси, гіподинамія, надлишкова вага, куріння, алкоголь і багато іншого можуть знижувати якість сну. І при порушеннях сну, відповідно, змінюється і активність деяких генів, що може вплинути на прискорений розвиток цукрового діабету, артеріальної гіпертензії, інших серцево-судинних захворювань.

— Які саме розлади сну існують?

— У Міжнародній класифікації розладів сну налічується понад 100. Всі вони поділяються на кілька груп. До першої групи належать порушення, пов'язані із засиплянням, підтриманням сну або раннім пробудженням, що призводять до безсоння. Це найчастіший розлад, що розвивається під впливом безлічі факторів. Інша група включає стани, пов'язані з порушенням зміни циклу сну і неспання, затримки дихання уві сні. Рідше трапляються гіперсомнії — надлишкова сонливість, парасомнії — порушення поведінки уві сні та інші розлади. Найнебезпечнішим для людини є порушення дихання уві сні — синдром обструктивного апное сну, який є значущим фактором ризику серцево-судинних захворювань. У перекладі з грецької «апное» означає «без дихання» і виникає через ослаблення м'язів гортані, які, розслаблюючись, перекривають дихальні шляхи. Проявом синдрому обструктивного апное часто є гучне хропіння, відтак наявність захворювання запідозрити нескладно, — варто прислухатися до дихання сплячого: хропіння набираючи силу, раптово обривається, і за короткою тишею — шумний вдих.

— Як довго має тривати зупинка дихання уві сні, щоб говорити про небезпеку?

— Якщо під час сну зупиняється дихання більше ніж на 10 секунд — це уже небезпечно. Проблема в тому, що кількість зупинок дихання уві сні може сягати 20−30 разів на годину, тож за сім годин сну загальний час апное триває 140−200 хвилин. Доведено, що саме синдром обструктивного апное є причиною інсультів, інфарктів, які стаються переважно під ранок. Зупинка дихання провокує значне зменшення вмісту кисню в крові (гіпоксія.- Авт.), що призводить до порушення постачання киснем мозку, серця, нирок, супроводжується різкими змінами артеріального тиску та порушеннями серцевого ритму. Про людей, які помирають уві сні, кажуть, що вони просто не прокинулися, а причиною може стати апное. У людей, які страждають апное, зазвичай, є дві перші фази сну (засипляє — хропить — прокидається), а третьої і четвертої, — глибших, немає. А саме під час глибоких фаз виробляється ряд гормонів: мелатонін, тестостерон, соматотропний гормон, — відтак — порушується вуглеводний обмін, базовий метаболізм в організмі.

— Як лікуються захворювання сну: медикаментозно чи є інші методи?

— Вибір методу лікування порушень сну залежить від тієї проблеми, з якою людина звертається до лікаря. Якщо ми говоримо про гостре або вторинне безсоння, то в такому випадку частіше застосовують медикаментозні методи, якщо безсоння хронічне, то на перше місце виходить психотерапія, іноді в поєднанні з прийомом ліків. У деяких випадках призначають фізіотерапію, рефлексотерапію, інші методи. Окремо стоять методи лікування порушень дихання уві сні, для якого часто застосовують СІПАП апарати — золотий стандарт лікування хропіння і синдрому апное. Це спеціальні пристрої, які завдяки підвищенню тиску повітря в дихальних шляхах перешкоджають нічним апное.

— Відомо, що люди поділяються на «жайворонків» і «сов». Одні з самого ранку сповнені бадьорості, інші ж докладають масу зусиль, щоб прокинутися і увійти в нормальний ритм. Чи можна навчитися легкому ранковому пробудженню?

— Вчені дійшли висновку, що підставою для ранкової слабкості слугує певний ген в геномі людини, що забезпечує нормальний добовий ритм. У людському організмі є внутрішній механізм, який регулює її біологічний годинник, і вже давно помічено, що людина здатна прокинутися самостійно за кілька хвилин до сигналу будильника. Щоб не мати проблем з ранковим прокиданням, потрібно також дотримуватися наступних правил: увечері діяльність не повинна бути занадто активною, а освітлення в приміщенні занадто яскравим. Небажано використання гаджетів безпосередньо перед сном, оскільки яскраве світло від моніторів знижує вироблення мелатоніну, необхідного для полегшення засипляння. Краще зробити перед сном невелику прогулянку на свіжому повітрі.

— А чи можна виспатися за вихідні, про запас?

— Це помилка більшості, особливо молоді. Дотримуватися режиму — дуже важливо. Відтак у вихідні рекомендується прокидатися в той же час, що і в будні. Невелике розслаблення можливе, однак все одно вставати треба не більше ніж на 2 години пізніше, аніж звично. Наприклад, якщо у будні людина прокидається о сьомій, то планувати підйом в суботу-неділю потрібно не пізніше дев’ятої години ранку. Якщо ж спати у вихідні до обіду, велика ймовірність того, що станеться збій біологічного годинника — порушення процесів, які керують часом пробудження і відходу до сну. У ніч на понеділок буде важко заснути, а на наступний ранок, відповідно, складно прокинутися. Це порушення навіть має свою назву — «безсоння вихідного дня».

Розмовляла Оксана Нагірна.