Інтерв’ю

«Книжку про Голодомор почала писати російською, але зрозуміла, що більше писати цією мовою не зможу»

«Можу претендувати на почесне звання «Залізна задниця»

Здорова усмішка… на 28 зубів!

«Був період, коли моє прізвище вирізали з афіш, а „Ватрі“ забороняли співати пісні на мої тексти»

«Мені приснився віщий сон: „Міс Україна-2017“ Поліна Ткач одягає мені корону»

«У бабусі на підвіконні розпочалася моя театральна історія»

«Щирі українці», які ллють воду на російський млин

«На перший гонорар накрив стіл у гуртожитку»

«Алкоголік — не тільки той, хто риється у смітнику. А й той, хто потайки п’є витримане віскі»

Дитину одягають як капустину

«Росіяни вибудовують свою цивілізацію за рахунок завоювань. Українці ж належать до іншої цивілізаційної моделі»

«За словами мами, я почала співати ще у колисці»

«Найкрихкіше у книговиданні — відмовити автору так, щоб не розійтися з ним ворогами»

«Не пишу, коли мене щось тривожить. Негатив ламає зсередини, а творити можу тільки в гармонії»

«Чи мироточать ікони? Підозрюю, так збурюють паломників…»

«Коли мав 12 років, тато притарабанив додому стару друкарську машинку. Я сів і наклацав два фантастичні оповідання»

«Коли запитують, як зробити успішну кар’єру, кажу: вступити до Львівського університету, прожити у страшному гуртожитку, працювати над собою і… стати головою обласної ради»

«Свою першу казку написала, коли мені було дев’ять років»

«На першу пісню мене надихнуло перше кохання…»

Послуги лікаря — безкоштовні, медичні картки — в електронному вигляді