«Досі тримаємось за руки»

Батьки Арсенія Яценюка відзначили «золоте весілля»


 

П’ятдесят років тому, 21 листопада, Марія та Петро Яценюки одружилися. Розписалися у Чернівцях у ЗАГСі, весілля відгуляли вдома у нареченого — в селі Кострижівці Заставнівського району. А вже за часів незалежної України пара повінчалася у церкві.

Відсвяткувати “золоте весілля” Марія Григорівна та Петро Іванович запросили лише рідних та найближчих друзів — тих, з якими товаришують роки. Приїхав привітати батьків і прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк з дружиною Терезою та доньками Христиною і Софією. З Америки прилетіла й донька Аліна (вона старша від свого брата на шість років). І це було найбільшим подарунком для подружжя Яценюків.

Адже діти — це їхнє найголовніше досягнення за всі ці 50 років. Арсеній Петрович подарував мамі і татові гарну картину, на якій зображені маки. І сказав такі слова: “Вдячний вам за те, що ви зберегли свою родину і навчили мене так само бережно ставитися до своєї родини”.

Марія Григорівна та Петро Іванович познайомилися ще студентами, на вечірці у гуртожитку. Петро Яценюк, майбутній історик, запросив до танцю Марію — дівчину із Коломиї, яка вивчала французьку філологію. Марія Григорівна жартує, що вона досі не знає, що у ній сподобалося її майбутньому чоловікові. Адже він — малослівний, рідко  висловлює свої почуття.

- Петро доводить все вчинками, - розповідає Марія Яценюк. - Натомість мені завжди робить зауваження, що я забагато говорю. Коли нас запитують, в чому секрет нашого довгого шлюбу, відповідаю: терпіння і повага одне до одного. Мої батьки дуже любили Петра. Коли ми приїжджали до них у Коломию, то вони так біля нього ходили, що, як кажуть, не знали, де його посадити. Таке шанобливе ставлення було і у батьків чоловіка до мене. Мама мого чоловіка завжди зверталася до мене на “ви” і “Марія Григорівна”. Коли ми одружувалися 21 листопада 1965 року, була мінлива погода: то дощ, то легкий сніг, то сонце виглядало з-за хмар. Саме таким було і наше життя. Але, на щастя, сонячні дні переважали, і за це вдячна своєму Петру Івановичу.

Марія Григорівна додає: кожен чоловік буде щасливим, якщо його дружина добре куховарить: “Я робила це з любов’ю. Щодень вигадувала різні страви. Незважаючи на те, що і діти маленькі, і ми, молоді викладачі, мали багато роботи, завжди знала, що сніданок, обід і вечеря для чоловіка — це святе. Щоправда, у Петра Івановича є традиція: раз на місяць він смажить деруни”.

На запитання, які миті, окрім народження дітей, є найщасливішими за 50 років, Яценюки, не задумуючись, відповідають: “Ті миті, які відбуваються саме зараз. Що зустрічаємо наші спільні 50 років разом з дітьми та онуками. І що досі тримаємось за руки”.