Юрій Макаров

«Здача Бреди» Веласкеса. Це моя улюблена картина не лише з дитинства, коли я вивчав живопис за репродукціями й звертав увагу переважно на костюми та зброю, а й донині, коли багато чого побачив на власні очі й фокус уваги дещо посунувся

Мало не в кожного з нас є серед друзів колишні «наші», які свого часу виїхали за кордон чи то ще за СРСР, чи то вже за незалежної України, але вони стежать, переймаються, вболівають, подеколи активно допомагають.

Передвиборче гасло «Кінець епохи бідності» покликало до життя безліч глумливих жартів: дотепники фіксували кількість нових автівок у заторах, забиті під зав’язку чартерні рейси на міжнародні курорти, повні покупців супермаркети й брендові аутлети.

Могло бути гірше, ще й як гірше. Із сутнісного, неформального погляду в нас відбулася, як уже хтось зазначив, революція

Культурна афіша на наступний тиждень валить із ніг: концерти, виставки, спектаклі, лекції, творчі зустрічі, вечірки, перформанси.

Пробна куля чи зухвала демонстрація? Знаючи трохи одних діячів із кубла «опозиціонерів-життєлюбів», які виплекали покруча NewsOne, майже переконаний, що це вияв спонтанного креативу — знічев’я анонсувати телеміст із Москвою.

Ні, це не випадковість, не збіг і навіть не «совпадєніє». Харківський мер спершу заявив, що треба розглянути повернення проспекту Петра Григоренка його попередньої назви «проспект маршала Жукова» (і заразом прибрати з центральної площі волонтерський намет допомоги фронту). А потім закликав покаятися перед російськими агресорами.

Це, звісно, не п’ять років і навіть не сто днів, але все одно матеріалу для висновків не бракує. Головний наочний результат першого тижня при владі чинного президента один: дива не сталося.

Забудьмо про війну. У мене зі слухом усе гаразд, із почуттям реальності так само, я лише пропоную уявний експеримент.

Звісно, я хотів би, щоб Україну вивчали з іншо­­го приводу. Натомість наразі у світі здебільшого цікавляться нашими останніми, або, як тепер у нас кажуть, крайніми, виборами. Нічого не вдієш: ноу-хау.

Порошенко. Вважайте, що це такий coming out: я голосуватиму за Порошенка. І в першому турі, і в другому, якщо пощастить. Хтось вирішить, що то результат або попередньої пригодованості, або подальших розрахунків. Це неминуче. Є люди, які завжди бачать у діях ближнього матеріальний підтекст. І це біль­­ше каже про них, ніж про об’єкт підозри.

У понеділок я пережив короткий момент пекучого сорому. Після роботи заїхав у супермаркет, щоб поповнити запаси, бо позакінчувалося геть усе

У мене вдома над письмовим столом висить прапорець, пам’ять із Євромайдану: гібрид нашого національного синьо-жовтого й прапора ЄС із зірочками по колу — ну ви всі бачили, а дехто має такий самий.

Якщо робити висновки з приголомшливої кількості білбордів на квадратний метр і душу населення, передвиборча кампанія в Україні вже почалася. Ідеться, звісно ж, про президентські перегони

Серпень — місяць депресій. Люди, потроху повертаючись із відпусток, розуміють, що в щоденному житті їх чекає те саме, що й до відпочинку.

Будь-яка теорія має враховувати, що її втілюватимуть у життя не лише розумні й не лише сумлінні люди