У дні, коли пам’ять про розстріляний Майдан болить особливо, коли на екранах телевізорів раз-у-раз крутяться кадри з тієї трагічної зими, не менш страшними виглядають уроки з пережитого.
Тектонічні зсуви на кшталт дочасних виборів, зміни уряду, ба більше – відставки президента, - залежать, далебі, не від вражень народу про владу
Війна триває поміж елітами – новою і старою. Хоча, є підозри, що обидві є сіамським виплодком тоталітарної системи.
Толерантність, як на мене, це двосторонній рух, це обопільне бажання зрозуміти тих, хто поруч, це, якщо хочете, командна суспільна гра
Популізм зараз у тренді, успіхи популістів є очевидними, а, отже, їхній приклад надихає вчорашніх аутсайдерів, додає «креативу» їхнім промовам і обіцянкам, штовхає на межу абсурду
Димова шашка, кинута невідомим підлітком у зал, де півсотні людей зібралися, аби послухати лекцію про Голокост, є симптомом.
Отже, польський Сейм, – після нетривалої паузи, взятої з дипломатичних міркувань (візит президента Анджея Дуди в Україну), – й надалі провадить стару пісеньку про «звірства» бандерівців.
Розчарую найрадикальніших читачів: мова не про автомат Калашникова, а про Антикорупційний суд, – проблему, яка стала каменем спотикання у стосунках влади, громадянського суспільства та міжнародної спільноти.