Андрій Любка

Мабуть, вам на очі вже потрапляла реклама якогось українського видавництва чи мережевої книгарні про величезні знижки на книги під час карантину.

Схвильовані поширенням коронавірусу, українці й не помітили, що Володимир Путін зробив ще один крок з метою повзучої окупації України. Підписавши закон, який визнає українців та білорусів «носіями російської мови», російський президент фактично заявив про особливі права Кремля на цих громадян – наче на свою власність.

У всіх людей, які спостерігали за зміною уряду в Україні, виникало єдине просте питання: для чого це все робиться? Та ще й у такому «турбо-режимі»!

Поки всі новини ґелґочуть про епідемію коронавірусу в Китаї, справжня епідемія розповсюджується в Україні. Епідемія глупоти.

Міністр культури, молоді і спорту Володимир Бородянський повідомив, що Кабінет Міністрів призначив на посаду голови Державного агентства України з питань кіно Марину Кудерчук – заступницю голови Запорізької ОДА, екс-директорку кінозалу ім. Довженка у Запоріжжі.

Лідер фракції монобільшості «Слуга народу» Давид Арахамія у Давосі заявив (а так і хочеться написати – ляпнув) таке: «Багато сусідніх країн тиснуть на нас, схиляючи до так званої "гармонізації законодавства".

Коли на зустрічі з блоґерами помічник Президента України назвав Володимира Зеленського «одним із найвеличніших лідерів світу», він, вочевидь, кривив душею.

Величезні, катастрофічні пожежі в Австралії неабияк розчулили й нажахали українців. Фотографії зон поширення вогню, спалених лісів, обгорілих звірів, ба навіть фейкові світлини з космосу облетіли українські соціальні мережі, спровокували сотні суперечок і спричинилися до підвищення екологічної свідомості українців.

Сподіваюся, президент України Володимир Зеленський знайде час, щоб послухати бодай нарізку з прес-конференції президента Росії Володимира Путіна.

Серед наших ЗМІ майже непоміченою пройшла новина про те, що з 2021 року Німеччина планує скасувати особливий різновид податку – так званий «внесок солідарності».

Днями новий голова Інституту національної пам’яті Антон Дробович на засіданні комітету Верховної Ради окреслив свою «концепцію», бачення подальшої роботи інституції під його керівництвом.

Що ближче до зустрічі в Нормандському форматі, то зрозуміліше, що легко Україні точно не буде.

Андрій Герус, голова комітету Верховної Ради з питань енергетики й комунальних послуг, не вперше стає причиною скандалів та громадського обурення.

Нові часи — нові правила. Навіть класична українська недовіра до влади сьогодні поступилася місцем захопленню та ледь не обожнюванню

Війна чітко показала: де панує російська мова – там є загроза побачити й російські танки

Підписання Україною «формули Штайнмаєра» знову активізувало суспільну дискусію про майбутнє Донбасу. Природно, що думки людей на цю тему розділилися – хтось прагне миру за всяку ціну (навіть капітуляції), інші вважають, що все має відбуватися виключно на українських умовах.

Ще зі студентських часів я затямив собі один прийом, сказати б навіть – лайфхак, завдяки якому написання наукових робіт чи складання іспитів ставало значно легшим.

На початку роботи Верховної Ради нового скликання Президент України Володимир Зеленський (досі не можу звикнути й повірити в реальність цього словосполучення) виступив із позачерговим посланням до новообраного парламенту.

Інформація про те, що одіозного депутата Нестора Шуфрича планують призначити головою парламентського комітету зі свободи слова, збурила багатьох людей, особливо журналістів. Як же так – кричали вони – це ж представник проросійської партії, ставленик Януковича, слуга всіх режимів!

Хто з вас дивився президентські дебати на Олімпійському? Пам’ятаєте, як кричав Порошенко і як чітко карбував слова Зеленський?