Серед усіх політиків останнього часу Андрій Богдан справляв, либонь, найогидніше враження. Було щось особливо знущальне в його усмішці, а від поведінки й жартів хотілося схопитися за голову. Десь так я уявляю більшовиків, які свого часу захопили Київ і розстріляли ворогів – самовпевнені, ароґантні, з лихим прищуром. Але мавр зробив справу – акумулював на собі негатив – і відчалив шепотіти на вушко комусь іншому.