російська культура має перебувати в природному для себе середовищі — серед смертей, руйнувань, пожеж і трупів
Для мене одна з основних проблем Телеграму — його анонімність та маніпулятивність
Два роки тому в мене було відчуття, що я помер як письменник. Слова втратили будь-який сенс, я розчарувався в літературі. З цього розчарування й народилося волонтерство, бажання зробити щось конкретне, фізично намацальне
Пережило воно кілька обстрілів, але ті пошкодження не впливають на рух
Та заманіфестувати свою мрію — перетворення України з постсовєтської на нормальну країну, країну для людей, країну свободи
Мотив — не безпека даних чи підозріле коріння з боку держави-терориста
Похорон у селі Гроза і удар ракетою по людях — це чисте зло, pure evil
Скільки важкої правди у цих словах — працюємо далі!
Розкажу вам ситуацію
Війна закінчиться — і треба заборонити в’їзд в Україну всім українцям (не тільки чоловікам, а й жінкам!) А паралельно пустити чутку, що тут щось роздають на шару!!!
У мене навпаки!
Для тих, хто має своє бачення й поради для ведення бойових дій — завітайте у військкомат
Скільки моторошного жаху в цьому слові!
Про чоловічі й жіночі купе я писав рівно 10 років тому, коли це ще не було мейнстрімом
До нього хочеться не «пане генерале», а по-старому, по-козацькому — батьку
Отримав дуже колоритний донейт: 7000 гривень від друзів друга з Франції
Це не якась переможна хода, це подія, яка може слугувати для нас дуже болісним ударом. І кожен метр української території — якщо нам вдасться звільнити метр української території — це буде велика перемога, великий успіх
Я це можу підтвердити на власному досвіді
Коли вона є, то ворог задумується, чи є сенс взагалі стріляти: все одно ж відіб’ють
У нас одне життя, одна країна — немає часу на поразку