Передплатити Підтримати
  • You are here:
  • Високий Замок
  • Статті
  • «На кожного опозиціонера може з’явитися свій тищенко, який застосовуватиме фізичну силу»

«На кожного опозиціонера може з’явитися свій тищенко, який застосовуватиме фізичну силу»

Чи спровокує лавина «зашкварів» влади протести громадськості?

Малюнок Юлії Ліщенко

За останню декаду центральну владу і її структури стрясали нечувані скандали. Це і щонайменш недоречний гульбан «слуг» у Трускавці на тлі нової хвилі ковіду. І зізнання Володимира Зеленського про дзвінок Олександру Лукашенку у справі «вагнерівців». І заморські офшори президента та підозра на відмивання коштів «ПриватБанку». І резонансний скандал із побиттям журналістів в «Укрексімбанку» та можлива причетність керівника цієї державної структури Євгена Мецгера, близького друга глави держави, до фінансування тероризму. А ще — позарегламентне усунення з посади спікера парламенту Дмитра Разумкова. І як «гнила вишенька на торті» — цинічна реакція «слуги» Галини Третьякової на загадкову смерть колишнього свого однофракційника Антона Полякова, який робив викривальні заяви щодо можновладців.

Справжня лавина цих не­гативних новин, які збури­ли суспільство, — випад­ковий збіг обставин чи певна тенденція? Про це та інше роз­мовляємо з головою Комітету виборців Олексієм Кошелем.

Олексій Кошель

— Висловлюючись диплома­тичною мовою, казав би про системні помилки людей, які ні­коли раніше не брали участі у політичному житті, — починаючи від президента і закінчуючи на­родними депутатами від «Слу­ги народу». Ця хвиля скандалів пов’язана і з початком осінньо­го політичного сезону. Зі своє­рідним загостренням у цей пе­ріод. Згадайте осені 2019−2020 років: виклики повій під час пле­нарних засідань у Раді, депутат­ське листування щодо дорогих відпочинків на курортах…

— Як позначилися нинішні «зашквари» на антипатіях до влади з боку громадян?

— Виборці не відразу реагу­ють на скандали. Але негатив на­громаджується. За останні два роки рейтинг партії «Слуга наро­ду» зменшився більш ніж удвічі. Це реакція на бужанських, яре­менків, дубинських, тищенків, на проросійських провокаторів у цій політсилі, на нецензурщи­ну. Авторитет «слуг» падатиме, бо скандали за їхньої участі тривати­муть. До обвалу рейтингу може призвести якийсь мегаскандал або навіть будь-яке необережне слово представника цієї влади.

Водночас виборець Зеленського орієнтується на одне — саме його прізвище. Цей виборець не голосував за Дубин­ського, Корнієнка, Арахамію… Тому їхні «зашквари"сприймає з меншим розчаруванням. Поза тим, надалі ми бачитимемо па­діння довіри до «слуг». Для цьо­го є чимало причин, зокрема по­ява нових комунальних платіжок. Підвищення цін на газ призведе до зростання вартості товарів — виборець це моментально відчує.

Для когось важливими є пи­тання моралі, для когось — державної безпеки. Скандал, пов’язаний з «Вагнером», де бу­дуть звинувачувати перших осіб у державній зраді, може викли­кати великі антипатії до Зелен­ського, найперше серед елек­торату Західної і Центральної України. Команда президента намагається зменшити ефект від цього журналістського роз­слідування. Громадську думку готують до того, мовляв, нічо­го страшного не сталося… Як, втім, і з офшорами.

— Аналітики прогнозують, що новим політичним вулка­ном стануть дії команди Зе­ленського щодо позбавлення частини повноважень місько­го голови Києва Віталія Клич­ка. За це начебто має взя­тися монобільшість на чолі з новим головою Верховної Ради…

— Влада почувається віднос­но впевнено, бо демонструє ви­борцям «позитивні результати»: будівництво доріг, спортивних майданчиків. З іншого боку, її непокоять комунальні викли­ки. Ситуація може бути схо­жою до тієї, яка виникла у пе­ріод Януковича. Була відставка Черновецького з посади голо­ви КМДА. Незважаючи на те, що він був людиною-анекдотом, на відміну від Кличка, київські ви­борці оцінювали його доволі критично. Але можна проводи­ти паралелі. Тоді головою Ки­ївської міськдержадміністрації призначили Олександра Попо­ва, який захопився господар­ською діяльністю — побудовою мостів, естакад. Це було нама­ганням показати відмінність від Черновецького. Думаю, поба­чимо точно такі ж дії. За умо­ви призначення нового голови КМДА його активність буде пря­мо протилежною Кличкові. За­раз спостерігається сплеск пе­ревірок правоохоронних органів у Києві. Оці перевірки, критич­ні заяви Банкової є певною під­готовкою громадської думки: мовляв, команда Кличка — ко­рупціонери, на зміну йому при­йде кришталево чесна люди­на, яка втілюватиме сподівання киян.

Але навряд чи це спрацює. Кличко — народний улюбленець. Так, ми не бачимо його револю­ційних досягнень у Києві, але й не бачимо значних прогалин. Кличко не дав себе втягнути у корупційні звинувачення. Видно добру його роботу щодо благо­устрою.

Кияни негативно сприймуть нав’язаного їм керівника міс­та. Точкою вибуху можуть ста­ти неадекватні дії представників «Слуги народу» або президента чи його оточення в етичній пло­щині. Згадайте Віктора Януко­вича. Його звинувачували у ве­ликих крадіжках, але виборцям запам’яталося те, як він нецен­зурно звернувся до ветерана. Була ще історія про золотий уні­таз…

— Припускають, що Воло­димир Зеленський у наступ­ному році може ініціювати дострокові парламентські, а то й президентські вибори.

— Ці чутки небезпідставні. У мене складається враження, що українська влада невдало копі­ює дії колишнього президента Грузії Міхеїла Саакашвілі. Сво­го часу Зеленський заявив, що в Одеській області буде збудова­но нове місто «з нуля». Це було схоже на обіцянки Саакашві­лі збудувати новий глибоковод­ний порт «Лазіка» на чорномор­ському узбережжі Грузії. Або згадайте обіцянку Зеленського перенести з Києва в інше місто частину органів державної вла­ди. Це теж копія від Саакашвілі, який переніс грузинський пар­ламент із Тбілісі у Кутаїсі. На­віть безглузді заяви Арестови­ча про перейменування України — можливо, це також навіюван­ня з боку Саакашвілі, який змі­нював назву Грузії на Джорджію або Сакартвело.

Але якщо у Грузії йшлося про елемент реформ, в Україні це виглядає як невдале калькуван­ня. Не здивуюся, якщо буде ско­пійовано проведення позачер­гових парламентських виборів, які свого часу провів Саакашві­лі, маючи високі рейтингові по­казники. Влада вважає, що у неї — безхмарне політичне май­бутнє. Вона чітко у політтехно­логічному плані розправляєть­ся з будь-яким політиком, який робить найменші натяки на по­дальшу активність і претендує кандидувати на президентських виборах.

Підстав для позачергових парламентських виборів взага­лі не бачу. Для партії «Слуга на­роду» зараз цікава ситуація у парламенті. З одного боку, не можуть гарантувати 226 своїх голосів під час голосування за законопроєкти. З іншого, їхня дисципліна зросла порівняно з минулим роком. Якщо торік во­сени вони давали у середньо­му 195−200 голосів за рішення, то зараз ця цифра піднялася до 215. Водночас знайшли систе­му «стимулів» для депутатських груп «За майбутнє» і «Довіра». Наразі у Банкової і «слуг наро­ду» немає жодних підстав хви­люватися щодо ухвалення сво­їх рішень у парламенті.

— У демопозиції все часті­ше кажуть про «закручування гайок», перехід Зеленсько­го до авторитарних методів правління. Чи не перебільше­но ці побоювання?

— Не перебільшено. Якщо ра­ніше Дмитро Разумков, який був одним з найбільш поміркованих політиків у «Слузі народу», на­магався дотримуватися правил (надавав слово опозиції, зважав на регламент), то з приходом на посаду спікера Руслана Сте­фанчука закон про регламент перетвориться на звичайний папірець. Мені не подобаються інші сигнали. Зокрема — вико­ристання сили щодо опонентів. Згадайте шокуючі дії Миколи Ти­щенка щодо свого колишнього однопартійця Гео Лероса. Може статися так, що «слуги народу» взагалі «не помічатимуть» опо­зицію. Не виключаю навіть того, що опозиція не зможе скорис­татися такими парламентськи­ми механізмами боротьби, як блокування трибуни для обсто­ювання свого права. На кожно­го опозиціонера може з’явитися свій тищенко, який застосову­ватиме фізичну силу…

Читайте також: Телеканали замовчують офшорний скандал президента: розслідування журналістів

  • You are here:
  • Високий Замок
  • Статті
  • «На кожного опозиціонера може з’явитися свій тищенко, який застосовуватиме фізичну силу»