Передплатити Підтримати

«Тепер я з’їдаю менше шоколаду, але не більше, як пів кілограма на день»

Журналістка «ВЗ» побувала на дегустації шоколаду у миколаївського шоколатьє Миколи Данцева

Фото автора

Наша подорож Миколаївщиною, яку українським журналістам організувало управління з питань туризму та курортів Миколаївської ОДА, розпочалася зі солодкої екскурсії. Це була мануфактура шоколаду «Данцев та син». Я собі уявляла, що нас зустріне поважного віку пан Данцев і приблизно років сорока його син. Яким же ж було моє здивування, коли у білих фартухах і ковпаках вийшли молодий господар Микола Данцев та його 13-річний син Микола Другий. Так його ніжно називає тато. Як з’ясувалося, хлопчик не просто під час канікул поїдає смаколики, а вже давно сам їх виготовляє!

Фото автора

— Коли Микола Другий був маленьким, він просто поїдав той шоколад, — каже шоколатьє Данцев. — Спочатку ми називалися «Пан шоколатьє», але згодом перейменувалися на «Данцев та син». І старт цьому дав наш син з шоколадними цукерками. У цеху він мав свою форму і маленький ковпак. Я йому давав свій білий шоколад, щоб він не лише їв, а й міг робити якісь смішні фігурки. Йому було смачно, а мені — спокійно. Я робив одного разу цукерки. Залив шоколад у форми. Шоколад при кімнатній температурі застигає за 15−20 хвилин. Не дивився, що у цей час робить мій син. А коли оглянувся, спочатку остовпів: в усі цукерки він встромив шашличні палички. Уявляєте? Десять форм, у кожній по 15 цукерок, і всі з паличками! На моє: «Що ж ти наробив, сину?», зі знанням справи відповів: «Чупа-чупси!». Частину тих цукерок я пеперобив, однак більшість залишив. Ми їх обгорнули пергаментом, і у нас вийшли шоколадні квіти. Микола сказав, що подарує їх мамі — це буде для неї букет квітів. За креативний підхід до справи ми дитину, звісно, не сварили, відтоді на наших полицях з’явилися шоколадні квіти.

Фото автора

За словами пана Миколи, син придумав ще один дизайн. Батько виготовляв зі шоколаду маленькі горнята і блюдечка до них. Дитині туди наливали гарячий шоколад. Коли він випивав шоколад, потім з’їдав те горнятко з тарілочкою. Одного разу не допив шоколаду, залишив на столику. Горнятко перекинулося, шоколад витік і так застиг. Коли шоколатьє це побачив, зрадів. Це і поклало початок новому виробу — перевернуте горнятко з кавою, яку хтось необережно розлив. От тоді і змінили вивіску на «Данцев та син», бо Микола Другий став повноправним шоколатьє мануфактури.

Шоколадна майстерня стала родзинкою обласного Миколаєва ще 2012 року. Тут не лише продукують шоколадні вироби ручної роботи зі 100-процентного натурального бельгійського шоколаду — власник майстерні опікується особами з інвалідністю, а одна третя від прибутку з кожного виробу йде на розвиток дітей з особливими потребами.

А усе почалося з того, що Миколу Данцева, тренер з продажу (від цукерок до порохотягів), випадково потрапив на майстер-клас з шоколаду. Спробував вдома закріпити знання. Спочатку частував лише друзів і знайомих, потім взяв участь у першому у своєму житті ярмарку. Тиждень готував продукцію з розрахунком на два дні участі. Однак усі його вироби розлетілися ще до обіду у перший день. Зрозумів — він зможе виробництвом шоколаду заробляти на життя. А тоді почалося серйозне навчання, участь у конкурсах і перші перемоги… А особливо тішиться, що за останні п’ять років у його майстерні на екскурсії та майстер-класах побувало близько п’яти тисяч дітей. Але обурюється, що діти не знають історії свого міста та пам’яток архітектури. От і виникла ідея на шоколад наносити символіку Миколаєва.

Звісно, як гостинний господар, пан Микола почастував нас кавою і шоколадними монетками з білого, молочного і чорного шоколаду. На мій комплімент: «О, як смачно», шоколатьє відповів: «Це ви смакуєте роботу нашого сина. Він приступив до виготовлення шоколаду о 5.30. Я знаю, що можу йому довіряти, тому й не втручався у процес». За словами шоколатьє, Микола Другий — чудовий дегустатор. От зробить батько щось новеньке, син попробує і каже: «Та ні, тату, забери. Це не годиться». А коли дитина каже: «Тату, дай ще!», — зрозуміло, що новий виріб іде у виробництво.

Фото автора

— Скільки ви особисто за день з’їдаєте шоколаду?

— Зараз вже менше. Але не більше, як пів кілограма на день. Микола менше — грамів 200. Я просто більше не дозволяю. Запитаєте, чому не набираємо у вазі? Ми з Миколою Другим маємо хобі. Навіть якщо я працюю цілу ніч, о 6.30 їду додому. У Миколи є своя металева гиря, у мене — своя. Ми щоранку підіймаємо їх. Я вже маю свій особистий рекорд, а Микола — свій. 330 разів підіймає однією рукою 8-кілограмову гирю, не опускаючи на підлогу.

— Ви називаєтеся «Данцев і син». А якщо з'явиться ще один син?

— Доведеться змінити вивіску на «Данцев і сини», або ж «Данцев і родина» (сміється. - Г. Я.).

Ввечері, напередодні нашого відльоту до Києва, Микола Данцев прийшов до нас з подарунками — кожен журналіст отримав шоколадний пряник з логотипом міста. Каже: «Це ми з Миколою Другим спеціально для вас готували».

Фото автора

Читайте також: У Європі може зникнути шоколад та кава