Передплатити Підтримати

На службі у Путіна

Західні політики, що лобіювали «Північні потоки», «засіли» у російських енергетичних компаніях. Не за «дякую»...

У червні 2021 року колишній прем’єр-міністр Франції Франсуа Фійон став членом правління російської компанії «Зарубєжнєфть». Фото EPA

Після того, як федеральна канцлерка Німеччини Ангела Меркель домовилася з президентом США щодо газпромівського газопроводу «Північний потік-2», деякі коментатори зробили невтішний прогноз — «Меркель зовсім як Шредер». Тобто після свого відходу з посади канцлерки (вибори до німецького Бундестагу — у вересні) і великої політики Ангела Меркель, як колись ексканцлер ФРН Герхард Шредер, обійме «грошовиту» посаду в одній з російських енергетичних компаній. У такий спосіб, мовляв, Путін розрахується з Меркель за її багаторічну підтримку «Потоку-2»… Чи саме так станеться? Поживемо — побачимо… А наразі згадаймо, хто із помітних колись політиків із Німеччини, Австрії, Фінляндії та Франції «засідає» нині в російських енергетичних «конторах». Адже одіозний Шредер там не сам…

Зрозуміло, найбільшим «діамантом» у цій путін­ській «короні» залишаєть­ся саме колишній федераль­ний канцлер Німеччини Герхард Шредер. Коли остання каден­ція цього соціал-демократа до­бігала кінця, Шредер підписав із путінською Росією угоду про прокладання по дну Балтійсько­го моря газопроводу «Північний потік» — із Росії просто до Німеч­чини, в обхід території України й Польщі.

Російський правитель Пу­тін про цю послугу Шредера не забув. Покинувши посаду кан­цлера Німеччини, Шредер не­вдовзі влаштувався на роботу до наглядової ради контрольо­ваного Москвою консорціуму, відповідального за будівництво «Північного потоку».

У російському енергетично­му секторі Шредер зробив кар­коломну кар’єру. У жовтні 2016 року ексканцлер ФРН очолив правління компанії Nord Stream 2 AG, яка споруджує «Північний потік-2», а через рік став членом правління керованого Крем­лем нафтового гіганта, компанії «Роснєфть».

Утім, Герхард Шредер — не єдиний німецький трофей Пу­тіна. «Прикладом російсько-німецької співпраці є Геннінг Вошерау (соціал-демократ, ко­лишній мер Гамбурга. — Авт.), який 2012 року став головою ради директорів компанії South Stream Transport AG, — нагадує польський портал energetyka24.com. — А у жовтні 2016 року до Nord Stream 2 AG приєдналася Маріон Шеллєр, впливова чи­новниця міністерства економі­ки ФРН за часів, коли це відом­ство очолював відомий політик Соціал-демократичної партії Ні­меччини Зігмар Габріель». Той Габріель, як і його «партайгенос­се» Шредер, також був великим прихильником путінських газо­вих «потоків»…

Свій внесок у спорудження «Північних потоків» зробили та­кож політики з Фінляндії. Зокре­ма, будівництву першої гілки га­зопроводу посприяв колишній фінський прем’єр-міністр Паа­во Ліппонен.

Цей впливовий політик-соці­ал-демократ 2008 року заявив, що підписав з Nord Stream AG угоду, згідно з якою надавати­ме компанії консультативні по­слуги.

«Цей крок окупився, — кон­статує warsawinstitute.org. — Ло­біювання експрем’єр-міністра було ефективним — Гельсінкі дав російсько-німецькій трубі зеле­не світло».

«У інтересах «Газпрому» діяв також Антон Рьонгольм, колиш­ній секретар Ліппонена, який зараз є секретарем фінської соціал-демократичної партії, — інформує tvp.info. — Cвоєю чер­гою, ще одного колишнього фін­ського прем’єр-міністра, Еско Аго (1991−1995), політика Пар­тії «Центр», 2017 року запросили до правління російського дер­жавного «Сбєрбанку».

Однією з традиційно проро­сійських держав Європейсько­го Союзу вважають нейтральну Австрію. За таку зовнішньопо­літичну орієнтацію Відня Путін розраховується з австрійськи­ми політиками, зокрема, хлібни­ми посадами у російських енер­гетичних компаніях.

2018 року цілою Європою по­ширилися знімки з весілля то­дішньої міністерки закордон­них справ Австрії Карін Кнайсль. Проїздом до Німеччини на цю забаву несподівано завітав Пу­тін. Не просто привітав нарече­ну, а й станцював із нею… ЗМІ, у тому числі австрійські, жорстко розкритикували Карін Кнайсль, але вона тим особливо не пе­реймалася. Працювала на чолі МЗС, потім разом із іншими мі­ністрами, призначеними за кво­тою ультраправої Австрійської партії свободи, пішла з уряду. З чоловіком, весілля з яким «бла­гословив» своїм танцем Путін, Кнайсль згодом розлучилася… Але навряд чи через це пережи­ває, адже цього року знайшла собі нову високооплачувану ро­боту — у Раді директорів «Рос­нєфті». Одержує там близько пів мільйона євро на рік.

Але Кнайсль не перший ав­стрійський політик, який пішов на роботу до Путіна. Ексміністр фінансів Австрії Ганс-Йорг Шел­лінг (2014−2017) працює кон­сультантом компанії, що спо­руджує «Північний потік"-2». А у березні 2019 року ексканцлер Австрії Вольфганг Шюссель «засів» у Раді директорів росій­ської компанії «Лукойл», що тор­гує пальним.

І нарешті, ну як же без ми­лих і безтурботних французів? Їхній президент Емануель Ма­крон каже, Париж прагне, аби у відносинах Європейського Со­юзу й путінської Росії було біль­ше взаємної довіри… Колишній глава уряду Франції (2007−2012) Франсуа Фійон свого часу про­грав президентські вибори саме Макрону (Фійон не вий­шов у другий тур), але, схоже, їхні думки щодо співпраці з РФ не дуже відрізняються. У черв­ні 2021 Франсуа Фійон став чле­ном правління російської ком­панії «Зарубєжнєфть».

Читайте також: Де «Північний потік-2», а де Китай…