Передплатити Підтримати

Телеканали олігархів чхають на закон про українську мову

Патріотична громадськість вимагає поставити на місце порушників закону

Фото ілюстративне з відкритих джерел

Кілька днів тому набули чинності ще кілька статей ухваленого два роки тому Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної». 24 місяців було цілком достатньо, щоб підготуватися до виконання його вимог. Багато хто цим займався. Але чимало «суб'єктів» за звичкою вирішили, що закони писані не для них.

Ігнорують «лагідну українізацію», і продовжують у своїй діяльності послу­говуватися російською. Думають, що «пронесе», що незручні для них норми рано чи пізно відмінять. Відповідь їм тиж­день тому дав Конституційний Суд, ви­знавши «мовний» закон конституційним. Тобто таким, який треба виконувати.

Хочеш бути чиновником — навчися української!

Отож із 16 липня українська мова на правах державної все більше проникає у наше з вами життя. Відтепер має бути обов’язковою для всіх масових заходів, концертів і розважальних шоу — до цьо­го там у багатьох випадках виголошува­ли промови, співали, декламували, жар­тували «на общепонятном». Українською мають спілкуватися гіди-екскурсоводи, організатори і учасники виставок, пра­цівники театрів і музеїв. Реклама, ого­лошення, квитки — тільки українською! Послуги туристичного бізнесу — україн­ською! Усі фільми у кінотеатрах і серіа­ли на вітчизняному телебаченні теж ма­ють звучати по-українськи. Державною мовою має бути видано більшість книг, які лежать на полицях наших книжкових крамниць.

Ще одна важлива мовна новація: із 19 липня кандидати на державні поса­ди, претенденти на громадянство Укра­їни почали складати іспити на знання державної мови. Мають засвідчити, що не тільки розуміють, а й спілкують­ся нею, вміють писати-читати, вико­ристовувати у своїй роботі, володіють високою культурою мовлення. Екзамена­ційні майданчики для таких осіб відкри­ли у Києві, Чернігові, Житомирі, Полта­ві, Вінниці, Черкасах, Луцьку, Чернівцях, Івано-Франківську, Миколаєві. А ще — у Рубіжному на Луганщині. Іспити тривати­муть до 1 серпня.

Усе це резонно і законно — держава Україна захищає свою ідентичність. Та чи поважають свою країну всі її громадяни, фізичні та юридичні особи?

В олігархів крутять фільми російською

Наскільки великим є опір мовному за­кону, свідчать не тільки двадцять спроб за останні два роки «препарувати» його у Верховній Раді, знівелювати, вихолос­тити. А й упертий спротив на ТБ. У пер­ший же день «часу Х» дочірня компа­нія телеканалу «Інтер» — Inter TV-Channel (власники — олігарх Дмитро Фірташ, про­російський нардеп Сергій Льовочкін) транслювала російською документаль­но-ігровий серіал «Речдок. Особливий випадок» (в оригіналі — «Вещдок. Особый случай»). Актори у ньому, у тому числі — вітчизняні, розмовляють російською.

У відповідь на це громадський акти­віст, старший науковий співробітник Ін­ституту держави і права ім. В. Корець­кого Андрій Смолій надіслав офіційну скаргу на адресу Уповноваженого із за­хисту державної мови Тараса Кременя, Національної ради з питань радіомов­лення і телебачення. «Якщо зараз про­пустимо таке відверте порушення, то далі буде лише гірше», — зазначив акти­віст.

Упродовж трьох наступних днів від­верто саботував мовний закон і телека­нал «Україна», власником якого є олігарх Ринат Ахметов. Фільми і серіали на ньо­му показували російською. Згадуваний Андрій Смолій надіслав до мовного ом­будсмена 10 скарг на цю «кнопку» Ахме­това.

Якщо плювати на закон відважилися на одному із центральних телеканалів, то що тоді твориться на периферії?

Про кричущий факт зневажання мов­ного закону розповіла у соцмережах бло­герка, яка дописує під іменем Zamist Krowi. Дівчина розповіла, що її подругу, дипломованого психолога, відмовили­ся взяти на роботу. Причина — спілкуван­ня тільки українською мовою. Менеджер на другому кінці телефонної лінії сказа­ла, що це не відповідає «корпоративним вимогам фірми». Мовляв, на новому міс­ці дівчина почуватиметься некомфорт­но, оскільки у цьому середовищі всі спіл­куються російською. До того ж засновник фірми — білорус, української не розуміє…

Коли про цей інцидент пішов розго­лос, компанія, яка пред’являє такі дис­кримінаційні корпоративні вимоги, по­просила пробачення за поведінку своєї «кадровички». А саму її звільнила.

Як мовиться, крапля камінь точить. Якщо наполегливо «воювати» з противниками державної мови, «лупати сю ска­лу», перемога обов’язково буде!

P. S. Мовний омбудсмен Тарас Кре­мінь повідомив, що порушення зако­ну про державну мову (фільми та серіа­ли демонструвалися російською мовою) виявлено на телеканалах «Інтер», «Укра­їна», «ICTV», «Мега», «НТН», «К1». Про це складено відповідні акти, для реагування їх скеровано у Нацраду з питань радіомовлення і телебачення.

Коментар для «ВЗ»

Святослав Літинський, доцент факультету прикладної математики та інформатики ЛНУ ім. Івана Франка, активіст із захисту української мови

Після того, як «запрацювали» нові пункти мовного закону, найгірше ситуація з їхнім дотриманням виглядає на телеба­ченні. Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кре­мінь ось-ось має оприлюднити результати публічного моніто­рингу з виконання цих вимог закону. Точніше — невиконання…

Найперше на ці порушення мала би реагувати Національ­на рада з питань телебачення і радіомовлення. Але вона, на жаль, стала ручним інструментом у руках влади. А могла би стати суворим контролером дотримання законності. Зокре­ма, могла б оштрафувати телеканали — порушники мовного законодавства, а коли вони не виправляться — позбавляти їх ліцензій.

Чому деякі телеканали ігнорують мовне законодавство України? Не приховують, що живуть і працюють у російсько­му інформаційно-культурному просторі, співпрацюють з Ро­сією. І цим, по суті, зросійщують нас усіх. Якщо увімкнути се­ріали на українському ТБ, у тому числі — вироблені в Україні, у них ви почуєте не рідну, а іноземну, російську мову. Оскільки власники й функціонери цих телеканалів перебувають у чу­жому культурному просторі, для них це виглядає правильно…

Завдяки підтримці патріотичних парламентаріїв і громад­ськості вдалося захистити від ревізії Закон «Про забезпечен­ня функціонування української мови як державної». Слава Богу, у парламенті є загальний консенсус, що треба продо­вжувати імплементацію цього закону. Тому я вірю, що врешті-решт його виконуватимуть.

Читайте також: Мовний закон: культурна сфера переходить на українську