Передплатити Підтримати

Закарпатська Поляна - лікувальний курорт для товстосумів

Доба проживання у деяких готелях - близько... тисячі доларів за добу! Сюди приїжджають на води керівники українських державних компаній...

Бальнеологічна Поляна з висоти пташиного польоту.

Селище Поляна на Закарпатті, яке здавна славиться лікувальними мінеральними водами (сьогодні на курорті працюють сім виробників — Авт.), отримує 4,5 мільйона гривень туристичного збору за рік. Це один з найвищих туристичних зборів по всій Закарпатській області. За рік Поляну відвідують близько 70 тисяч гостей, які приїжджають полікуватися й відпочити на лоні природи. Утім, чимало невеличких готелів і приватних садиб Поляни примудряються того туристичного збору не платити. Пропонують гостям нічліг за нижчу вартість, ніж у конкурентів, і заманюють «бонусом» — відсутністю турзбору…

Про це розповів журналістці «ВЗ» голова Полянської ОТГ Іван Дрогобецький.

Я відвідала закарпатську Поляну в межах туру Харківського пресклубу, під час якого презентували вдалі приклади реформи децентралізації. Поляна — найстаріший бальнеологічний курорт Закарпаття, йому понад 130 років. Останніми роками тут з'явилися кілька лижних витягів, чимало приватних готелів і пансіонатів. Сьогодні у Поляні, каже голова ОТГ, аж 49 готелів, 18 з яких мають ліцензію на лікування мінеральними водами. Географія «медичних» туристів" - кияни, львів’яни, черкащани… Давненько сюди не приїжджали одесити. Останніми роками відчутно поменшало угорців.

Бювет одного із санаторіїв Поляни.

«За радянських часів у Поляні могли оздоровитися пацієнти з хворобами кишково-шлункового тракту, — продовжує розмову Іван Дрогобецький. — До 2001 року тут працювали лише профспілкові санаторії, а приватних не було. Згодом ситуація кардинально змінилася. Тепер Поляну називають курортом для багатих арабських шейхів. Людям зі скромним достатком пропонують відпочинок у Домініканській республіці, а не в Поляні… Доба проживання у деяких люксових готелях — майже тисяча доларів! Я був шокований цим і мав серйозну розмову з власниками закладів. Сказав, що полянцям дешевше відпочити у „ріксосній“ Туреччині на системі „все включено“, ніж випити у себе мінеральної води. Запитав готельєрів, чим дивують туристів за таку плату? Невже там подають на сніданок лобстерів, устриць, чорну ікру, чи, можливо, номери оздоблені золотом?.. Виявилося, харчування й сервіс не відповідають ціні. Але власники не знизили ціну, не маємо на них впливу».

За словами голови Полянської ОТГ, оскільки ціни на відпочинок у Поляні вищі, ніж у Еміратах, із українців тут відпочивають заможні «айтішники», а також керівництво державних компаній, наприклад, «Енергоатом» і «Київський метрополітен». Серед відпочивальників є й багаті українські аграрії.

«80% мешканців Поляни живуть за рахунок туризму, — наголошує Іван Дрогобецький. — Раніше бюджет ОТГ не отримував плати від „зеленого“ туризму, тож довелося працювати з кожним власником садиби. Боротьба була важкою. Власники садиб казали, мовляв, навіщо здирати з нас гроші — ми ж не готель, не маємо серйозних оборотів… Тепер таких одиниці. Майже усі працюють прозоро. Ціни за оренду кімнати від 500 до 2,5 тисячі гривень за добу. Хочеш поснідати — за додаткову плату».

Туристичні «фішки» Поляни — фабрика бринзи, оленяча і страусина ферми, кінні маршрути, поїздки на джипах та квадроциклах. Екскурсоводи ведуть туристів у гори, на полонини, показують унікальні озера. З гідами, каже Іван Дрогобецький, нарешті навели лад. Раніше деякі з них розповідали гостям неправдиві історичні факти про Поляну, по-різному називали гори, а дехто спотворював історичні події…

Але не туризмом єдиним. Завдяки реформі децентралізації у Поляні стрімко розвиваються спортивні секції, роблять ремонти у початкових класах, навіть будують сучасні басейни… Мені сподобався новозведений корпус Центру надання адміністративних послуг (ЦНАПу). Це красива споруда з дорогим сучасним ремонтом.

Голова Полянської ОТГ Іван Дрогобецький здавна є футбольним фанатом, за власні кошти утримує стадіон, де грає місцева футбольна команда. «Лише на стадіон витрачаю понад мільйон гривень на рік, — зізнався пан Іван. — Футбольна команда — одна з візитівок нашої ОТГ. Готовий вкладати в це гроші за будь-яких обставин».

Іван Дрогобецький показує своє футбольне дітище - стадіон, де грає місцева команда.

Серед проблем закарпатської Поляни — кадрова. Бракує робочих рук, адже чимало місцевих їдуть на заробітки до Чехії, Словаччини й Польщі. «Болючою проблемою Поляни є також нищівна вирубка лісів. На жаль, органи місцевого самоврядування не мають на це впливу, — розповів Іван Дрогобецький. — Ліси продають на незрозумілих біржах. Кубометр хвойної деревини коштує 8 тисяч гривень, хоча минулих років коштував 3,5 тисячі. Виявилося, один американець викупив усі лоти хвойних, торги проходять через фірму-„прокладку“… Відтак ціна хвойної деревини перевищила вартість дуба. Межі наших лісів умовні… Державне лісове підприємство досі не виготовило документи на ділянки, і не поспішає це робити».