Передплатити Підтримати

«Повелася на сторінку в Instagram, у якої було понад 8 тисяч підписників...»

Як шахраї «обдирають» покупців через фейкові інтернет-магазини

Фото ілюстративне з відкритих джерел

На Львівщині кіберполіція викрила шахраїв, які обдурювали людей, перебуваючи у в’язниці. Зловмисники створили фейковий онлайн-магазин та виманювали дані банківських карток своїх наївних та довірливих клієнтів. Про це повідомив голова департаменту кіберполіції Олександр Гринчак. «У в’язницях добре налаштовані процеси. У них є навіть свої психологи, які допомагають грамотно провернути аферу і продати неіснуючий товар», — сказав пан Гринчак. Журналіст «ВЗ» вивчала ситуацію із онлайн-продажами.

У шахраїв-в'язнів, які дія­ли на Львівщині, був «смо­трящий», який, власне, й ор­ганізував злочинну схему. Гроші, отримані злочинним шляхом, зло­вмисники передавали саме йому. «Доглядачі у в’язниці також отри­мували свій відсоток, — каже кібер­поліцейський. — Через телефонні дзвінки виманювали дані банків­ських карт, а на волі їхні посібни­ки — „дропи“ — знімали з них гро­ші. На таких схемах „заробляють“ мільйони гривень. І тут постає пи­тання про довіру правоохоронним органам: якщо громадяни звер­таються у поліцію, то ми швид­ше затримуємо таких злочинців. Ми визначаємо номер телефону і карткові реквізити, навіть якщо це стосується криптовалюти. Чим раніше про це дізнаємося, тим менше людей потрапить на гачок злочинців, час „роботи“ зловмисників зменшується», — пояснив глава кіберполіції.

Щодо довіри… Не так давно слідчі ТУ ДБР у Львові затрима­ли «на гарячому» 33-річного стар­шого інспектора та 25-річного інспектора одного з відділів в Іва­но-Франківській області Департа­менту кіберполіції Національної поліції України. За даними слід­ства, правоохоронці вимагали… 150 тисяч грн від громадянина за повернення на його банківський рахунок грошових коштів у сумі 900 тисяч гривень, викрадених кі­бершахраями. Кіберполіцейських затримали «на гарячому» під час отримання хабара.

Юрист Богдан Хаустов каже, аби створити фейковий онлайн-магазин у тюрмі, потрібні «шкіль­ні» знання, а щоб створити цілу мережу таких магазинів, потрібен чималий людський ресурс, умін­ня комунікувати та спеціалізова­на техніка (зокрема голосовий генератор, який змінює голос). «З тюрми це можна робити, але час­то такі шахрайства здійснюються з окупованих територій та з Росії», — каже юрист.

Розкрити злочин з фейковим магазином насправді нескладно: через банк встановити рух коштів, отримати фото людини з банкомата, яка отримувала ці гроші, вста­новити місцезнаходження теле­фону зловмисника. Але зазвичай, коли людина пише заяву до поліції, отримує відповідь на кшталт «сам винен», «злочинця неможливо зна­йти». Правоохоронці, які працюють у цій галузі, мали б, м’яко кажучи, відповідальніше ставитися до сво­їх обов’язків".

Далеко не усі інтернет-магази­ни діють за злочинними схемами. Є провідні світові компанії, напри­клад, американські, які продають одяг та взуття. Ви робите онлайн-замовлення, кур’єр приносить вам його під будинок. Ви огляда­єте і тільки тоді платите гроші за товар. А ось маловідомі фірмочки можуть зробити гарну рекламку в Інтернеті, яка постійно буде кру­титися у вас перед очима, внаслі­док чого наткнетеся на неякісний ширвжиток.

Моя знайома пані Ірина розпо­віла, їй сподобалася шкіряна жі­ноча сумочка. Ціна була прива­бливою — зі знижкою 53 відсотки. Сумка коштувала 699 грн. «Така гарненька і недорого, — каже жін­ка. — Передоплати не вимагали, тому вирішила купити. Якщо б просили передоплату бодай 100 грн, не купувала б. Та коли при­йшла на пошту забирати, жах­нулася, це була дерматинова… торба! Зовсім не та сумка, що на фото».

Потрапила на гачок шахра­їв пані Анна. Жінка вирішила ку­пити через інтернет-магазин Atrexxshop джинси. «Повелася на сторінку в Instagram, у якої було понад 8 тисяч підписників. Там були відгуки… Завжди замовляю накладною платою. Так зручніше оплачувати. (Це коли ви оплачує­те покупку лише після її фактично­го отримання. — Авт.). Продавець сказала, що обов’язково потрібен завдаток 100 грн. Це мене не зди­вувало, бо так багато хто працює. Переказала 200 грн. Три дні обі­цяли, що обов’язково відправлять джинси, а потім зникли. Зрозумі­ла, що це шахрайство».

Жінка припускає, що зловмис­ники викуповують сторінки у соцмережах з великою кількістю підписників, або, можливо, «на­кручують» читачів вручну… Саме на велику кількість підписників і «ведуться» довірливі покупці.

Дивний випадок трапився і з Ольгою. Дівчина розповіла жур­налісту «ВЗ», що взагалі нічо­го не продавала і не купувала че­рез інтернет-магазини. Натомість отримала спам на телефон та у соціальні мережі. «Невідомі зви­нуватили мене у… шахрайстві, — каже Ольга. — Начебто я купувала дитячий візочок, і у них до мене є додаткові питання. Чоловік росій­ською писав, що його звати Євген, і він співробітник відділу кібербез­пеки у Полтавській області. Писав, що проти мене буде відкрито кри­мінальне провадження, вони при­йдуть до мене на роботу. Всіляко намагався залякати. Я йому від­писала, що „законодавство знаю, і свої права також. Жоден спів­робітник відділу кібербезпеки не буде спілкуватися з „підозрюва­ним“ у соцмережах о дев’ятій го­дині вечора, у п’ятницю“. Можли­во, шахраї зондували, як людина поводиться у тій чи іншій стресо­вій ситуації… Бо грошей не вима­гали. Може, тому, що я одразу різко їм відповіла».