Передплатити Підтримати

Кульбаба – корисний бур‘ян

Золота квітка допоможе позбутися шуму у вухах, поліпшити пам‘ять і сон

Фото з відкритих джерел

Зазвичай у травні золоті квітки кульбаби перетворюються на парасольки з насінням, які найменший вітерець розносить довкіллям. Але цьогоріч через затяжну і холодну весну ми ще можемо милуватися жовтими килимами кульбаби, які вкривають луки і галявини, ростуть обабіч доріг і на полях. Народні назви рослини — літучки, пухлинки, пустодуй, солдатики, бабакуля, молочай, російською — одуванчик.

Та в Європі кульбабу, яку ми безжально виполює­мо на городах, вирощу­ють на грядках, у США, Японії, Індії вважають городньою тра­вою. Французи просто обожню­ють салат з молоденького листя кульбаби, тому й вивели сорти рослини з м’яким і великим лис­тям, які вирощують упродовж року в спеціальних теплицях.

У листі кульбаби є вітаміни С, групи В, каротиноїди, з міне­ральних речовин — солі заліза, кальцію, магнію, фосфору, ко­бальту, марганцю. Кульбабу до­бре вживати для профілактики атеросклерозу і на початкових стадіях цукрового діабету, вона допомагає позбутися шуму у ву­хах і запаморочення, поліпшує пам’ять і сон.

Кульбаба корисна людям з високим рівнем холестерину, її застосовують за хворої печін­ки, підшлункової залози. Ста­родавні китайські лікарі запев­няли: якщо щодня з’їдати по 10 стебел кульбаби (без головок), то чимало хвороб мине через місяць.

Страви з кульбаби — це смач­но і екзотично. Головне, зібра­ти «урожай» до того, як кульба­би відцвітуть. Тому покваптеся зібрати і зварити з листя супи, наробити салатів і приправ до м’ясних та рибних страв (щоб позбутися гіркоти, слід поклас­ти рослину на пів години в соло­ну воду або занурити в окріп на 1−2 хв).

У кульбаби їстівні всі части­ни. Бутони маринують як капер­си, їх можна також тушкувати. З квітів варять ароматний чай або варення, схоже на золотистий мед. Колись на основі варення з кульбаби готували приворот­не зілля, тому цей десерт у на­роді називають варенням ко­хання. Кореневища, зібрані у вересні, можна смажити як кар­топлю, а ще з нього готують «ка­вовий» напій. В Англії з кульбаби роблять вино з додаванням ли­монів і пряних трав.

Готують з кульбаби також від­вари, настоянки, сиропи. У скля­ну банку скласти квітки кульба­би шарами, чергуючи з цукром. Утрамбувати, квітки дадуть сік, утворюється суцільна маса. Можна пити цей сироп з теплою водою все літо. Або подрібни­ти квітки кульбаби разом з зе­леними «кошиками» і змішати з цукром. А настоявши квіти куль­баби в олії, ви матимете чудовий лікувальний засіб, який допома­гає за герпесу, екземи, ран, опі­ків, фурункулів, корости і укусів комах. У банку нещільно вкласти квітки кульбаби, залити соняш­никовою олією, настояти добу. Потім банку витримати на водя­ній бані 40 хвилин, настояти ще добу. Процідити, відтиснути.

Та не слід збирати рослину біля доріг, трас, у містах — вони можуть накопичувати шкідливі речовини — свинець та інші важ­кі метали. Тому шукайте еколо­гічно чисті місця.

Варення з кульбаби

1 літр пелюсток кульбаби, 3 широкі скибочки лимона, 1 літр води, 1 кг цукру.

Зібрати кульбаби в еколо­гічно чистому місці, сонячно­го дня, щоб квітки були розкри­тими. Мити або обполіскувати кульбаби водою не треба, щоб не змити пилок.

Потім кульбаби треба «об­щипати». Для варення викорис­товують лише жовті пелюстки і жодних зелених частин.

Залити кульбаби во­дою, додати скибочки ли­мона. Довести до кипіння, зменшити вогонь і варити, пе­ріодично помішуючи, 30 хв. Потім накрити кришкою і за­лишити на ніч настоюватися. Вранці треба профільтрува­ти кульбабовий «чай». Дода­ти цукор. Нагрівати, помішую­чи, поки цукор не розчиниться. Довести до кипіння і варити ва­рення з кульбаби до бажаної густини. Безперервне варіння займе близько 4 год, але кра­ще варити кульбабовий мед поступово, тобто доводити до кипіння, знімати з вогню, дава­ти охолонути, а потім повторю­вати цю процедуру. І так разів 8−10, поки варення з кульбаби не досягне консистенції меду. Такий спосіб займе 2−3 дні, але ви збережете квітковий аро­мат, який за безперервного ва­ріння зруйнується.

Желе з кульбаби

4 чашки (по 250 мл) кві­ток кульбаби (тільки жовта і біла частини квіток), 1 літр води, 4,5 ст. ложок порошко­вого пектину (або суміш для джемів, що містять пектин), 800 г цукру, 2 ст. ложки соку лимона.

У зібраних кульбаб відокре­мити жовті і білі частини квіток від зелених.

Помістити квіти з водою в каструльку, довести до кипін­ня, зменшити вогонь і варити 3−5 хв. Зняти з плити і дати на­стоятися 10 хв. Процідити че­рез сито, відтискаючи квітки (вони більше не знадоблять­ся).

Змішати пектин і 100 г цу­кру в невеликій ємності. Куль­бабовий настій і цукор, що за­лишився, довести до кипіння, постійно помішуючи, щоб роз­чинити цукор. Додати пектин з цукром, безперервно і ретель­но розмішуючи, поки пектин і цукор не розчиняться. Дода­ти лимонний сік (якщо суміш для варіння джемів з лимон­ною кислотою у складі, лимон­ний сік додавати не потрібно) і прокип’ятити 1 хв. На поверхні утворюватиметься піна, її зні­мати ложкою або шумівкою.

Дати отриманій суміші трохи охолонути і можна розливати у банки. Закрити банки кришка­ми і поставити в холодильник як мінімум на 4 год. Без стери­лізації таке желе можна збері­гати в холодильнику два тижні.

Подавати желе можна, на­приклад, до бутербродів зі си­ром або м’яким сиром.