Передплатити Підтримати

Редиска – рослина-антибіотик

Розріджує кров, корисна для печінки і серця

Фото з відкритих джерел

Редиску нині вирощують майже на всіх дачних ділянках і городах. Хто б міг подумати, що цей коренеплід («корінь», саме так з латини перекладають слово редис) належить до родини капустяних. Після цьогорічної затяжної зими яскраві рожеві і червоні коренеплоди округлої або витягнутої форми — обов’язкова частина вітамінних весняних салатів.

Є історичні свідчення того, що редиску виро­щували в Китаї близько 3000 років тому. Тож Середню Азію вважають її батьківщи­ною. Пізніше завдяки римля­нам вона потрапила в Європу. Ще редиску називають фран­цузькою редькою, бо вже з ХІV століття цей овоч був дуже по­пулярний у Франції. Відтоді ре­диска — частина французької кухні. В Україні цей овоч стає популярним лише на початку ХХ століття.

Мало хто знає, що редиска — не просто смачна рослина для салатів. Адже вона досить ба­гата на фолієву кислоту і калій. До того ж у ній також є корис­ні для організму мікроелемен­ти, які легко засвоюються: каль­цій, магній, залізо. Також є цинк і фосфор, вітаміни В2 і В6. Недар­ма редис має після зими таку потужну тонізуючу дію!

Крім того, редис називають рослиною-антибіотиком, гро­зою мікробів і вбивцею вірусів. Лише 300 г цього чудового ово­чу забезпечують організм ден­ною нормою вітаміну С, що не менш важливо для здоров’я під час епідемії і вірусних інфекцій.

Редис підвищує імунітет, ко­рисний за синуситів і бронхітів. Має бактерицидні і муколітичні (пом'якшують слизову) власти­вості, сприяє виведенню слизу.

Редиска містить грубі волок­на — клітковину, яка дає відчуття ситості, покращує стілець і лікує закрепи. Клітковина, яка є в ре­дисці, виводить холестерин.

Усі різновиди редису містять сірчисту есенцію, що надає їм гострого пікантного смаку. Вона покращує травлення і має жов­чогінну властивість. Загалом, редис дуже корисний для жовчного міхура і печінки. Його навіть так і називають: їжа для печінки.

Редис також перешкоджає клітинним мутаціям, які призво­дять до раку. Це потужний анти­раковий засіб, який знижує за­хворюваність на рак молочних залоз і кишківника.

Овоч знижує вміст цукру у крові, тому корисний для хворих на цукровий діабет.

Цей коренеплід також є чудо­вим антидепресантом.

Ще в ньому є речовини, які розріджують кров. Тому на ньо­го варто звернути увагу тим, хто перехворів на ковід і кому по­трібна низькохолестеринова ді­єта, або є загроза утворення тромбів. Доведено, що вживан­ня редиски є надійною профі­лактикою багатьох недуг серце­во-судинної системи.

Експерти радять вживати не лише коренеплід, а й гичку ре­диски, вона теж має корисні властивості. З листя можна го­тувати супи, гарніри і салати, а також — додавати у м’ясо під час тушкування.

Салат з редискою, огірками і сиром

10−12 редисок, 4−5 неве­ликих огірків, 2−3 стебла зе­леної цибулі, 10−12 перепе­линих яєць, кріп, сіль, чорний перець, 3−4 ст. ложки кисло­молочного сиру 9−18%, 2 ст. ложки йогурта або сметани, 1 зубчик часнику — за бажання.

Огірки грубо нарізати і заси­пати 1 ч. ложкою солі з гіркою. За бажання — натерти до огір­ків зубчик часнику. Залишити просолюватися на 1 год. Ре­дис нарізати на 4 частини. Зе­лену цибулю і кріп посікти. Ва­рені яйця очистити і розрізати навпіл.

Огірки перекласти в миску. Додати редис, кріп. Заправити сметаною і сиром, поперчити і добре перемішати.

Скуштувати салат — за потре­би ще трохи посолити. Покласти яйця і перемішати ще раз.

Суп-пюре з гички редиски

250 г гички редиски, 700 мл овочевого бульйону, 100 г картоплі, 1 цибулина, 40 г вершкового масла, 40 г свіжого орегано (материнки), сіль — до смаку, 80 г плавле­ного сиру.

Сир можна замінити жир­ними вершками, але тоді вар­то зменшити кількість бульйону (води).

На вершковому маслі підсма­жити подрібнену цибулю, нарі­зану картоплю і подрібнені лис­точки орегано до апетитного аромату. Додати посічену гичку редису.

Вилити бульйон (з відва­ру цибулі, моркви і селери) або воду і варити до напівготовності картоплі, близько 10 хв. Додати в киплячий суп шматочки плав­леного сиру. Варити з напів­закритою кришкою до момен­ту, поки не розплавиться сир. Посолити до смаку (обов'язково скуштувати). Подрібнити зану­рювальним блендером або у чаші комбайна.

Залишити суп настоювати­ся на 7−10 хв і подавати зі сма­женим беконом, хрусткими сухариками, натертим парме­заном, яйцем або просто зе­ленню.

Редис у кисло-солодкому маринаді

2/3 склянки оцту з червоного вина, 100 г цукру, 2 ч. ложки солі, 15 редисок.

Редис нарізати тонкими кружаль­цями. З’єднати оцет з цукром і сіллю, розмішати, залишити на кілька хви­лин, час від часу помішуючи, щоб цукор і сіль розчинилися, потім покласти кру­жальця редису у маринад і залишити на 30 хв.