Передплатити Підтримати

«Справа Чубарова»: суд як співавтор фальсифікації

У підконтрольному Росії так званому Верховному суді Криму пройшло чергове засідання у справі голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова, якого судять заочно

Фото з відкритих джерел

Суд раніше намагався прискорити процес і завершити справу до сьомої річниці протестного мітингу в Сімферополі, яка виповнюється 26 лютого, однак через різні непередбачені обставини досягти цього не вдалося.

Нагадаємо, що 26 січня встановлено в Україні як День кримського опору. А Рефата Чубарова окупаційний російський суд намагається притягнути до відповідальності начебто за організацію мітингу 26 лютого. І протидію російському мітингу, за «масові безпорядки», які полягали в спробі захоплення будинку Верховної Ради Криму та нібито призвели до загибелі двох осіб.

Офіційно російські слідчі заочно оголосили йому звинувачення за статтями про «організацію масових заворушень», «публічні заклики до здійснення дій, спрямованих на порушення територіальної цілісності Росії». Справа відкрита у липні минулого року. Адвокатом у справі мав бути Микола Полозов, однак його не допустили до захисту Чубарова, пославшись на «конфлікт інтересів», якого насправді не існує. Суд у Сімферополі відхилив скаргу адвоката Полозова на недопуск до захисту.

Це ж саме зробив Третій апеляційний суд в Сочі. По справі працює адвокат за призначенням Олександр Осокін. Він оскаржував проведення судового розгляду за відсутності глави Меджлісу кримськотатарського народу, однак суддя вирішив, що процес можна продовжувати. Сам Чубаров зазначав, що судом проти нього, проти Ахтема Чийгоза та у справі проти мітингу, яку назвали справою активістів «26 лютого», російська влада «почала чергову хвилю репресій проти кримськотатарського народу».

Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денисова назвала дану справу незаконною. Прокуратура АРК і Севастополя відкрила провадження проти російських слідчих, які сфальсифікували справу проти Чубарова.

Нагадаємо, що «справа 26 лютого» порушена Слідкомом Росії у січні 2015 року. Серед затриманих виявилися прихильники територіальної цілісності України: заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз, а також активісти Алі Асанов, Мустафа Дегерменджі, Ескендер Кантемир, Талят Юнусов, Ескендер Емірваліев, Арсен Юнусов і Ескендер Небіев. Пізніше суд розділив «Справу 26 лютого» на дві: відокремивши в окремий процес Ахтема Чийгоза.

З ініціативи адвоката Джеміля Темішева активіст Талят Юнусов і оператор телеканалу ATR Ескендер Небіев пішли на угоду зі слідством і визнали провину з умовою, що їх свідчення не будуть служити доказом у справах інших фігурантів «сутички 26 лютого».

У грудні 2015 року Талята Юнусова засудили до 3,5 років умовно, а Ескендера Небіева до двох років, також умовного терміну.

11 вересня 2017 року російський суд засудив Чийгоза до восьми років колонії суворого режиму за звинуваченням в організації «масових заворушень», під якими малися на увазі протести, пов'язані з анексією півострова Росією.

25 жовтня 2017 року російська влада звільнила засудженого в Криму Ахтема Чийгоза і передала його Туреччині, пізніше він переїхав до Києва.

19 червня 2018 року підконтрольний Кремлю Центральний районний суд Сімферополя засудив фігурантів «сутички 26 лютого» до умовних термінів. Алі Асанов і Мустафа Дегерменджі отримали по 4 роки і 6 місяців умовно, Арсен Юнусов і Ескендер Кантемир — 4 роки умовно, Ескендер Емірваліев — 3 роки і 6 місяців умовно з випробувальним терміном 3 роки кожному. І ось конвеєр російських репресій продовжується — за те ж саме судять Голову Меджлісу Рефата Чубарова.

На черговому засіданні 15 лютого 2021 року допитали двох свідків звинувачення і двох потерпілих. Як стверджує адвокат, що ніхто з допитаних показань, які б викривали Чубарова в якомусь злочині, не надав. Люди з нормальним ставленням до Криму не мають бажання мати справу з судом, який допускає фальсифікацію справи. Тому свідки, яких запрошують на суд, на засідання часто не з’являються. Ось і на це засідання стосовно двох з них суд змушений був організувати примусовий привід. Однак нічого суттєвого вони суду не пояснили. Часто російські суди такого типу взагалі не можуть знайти «свідків», від яких силові органи на досудовому слідстві отримали свідчення під тиском. Тому суд знову пішов на хитрість: підконтрольний Кремлю суддя Віктор Васильєв прийняв рішення про оголошення на засіданні показань ряду свідків і потерпілих, які були дані ними на досудовому слідстві, мотивуючи ці дії тим, що місцерозташування цих осіб суду встановити не вдалося.

«Ці дії порушують кримінально-процесуальний закон, і статтю 6 Європейської конвенції про захист прав і свобод людини», — заявив у відповідь на такі дії адвокат Осокін. Тому сторона звинувачення на процесі пішла у наступ, і прокурор заявив клопотання про проведення судового процесу в закритому режимі в зв'язку з «організацією тиску на свідків».

Захист виступив проти даного клопотання, звернувши увагу суду на те, що ті свідки, на яких нібито чиниться тиск, по-перше, не дали ніяких суттєвих показань, по-друге, в суді жодного факту тиску, чи навіть спроб тиску, не було виявлено.

Засідання продовжаться у відкритому режимі.