Передплатити Підтримати
  • You are here:
  • Високий Замок
  • Статті
  • «Колектори казали, що розклеять мої фотографії біля «Криївки». І напишуть, що я злодійка»

«Колектори казали, що розклеять мої фотографії біля «Криївки». І напишуть, що я злодійка»

Аферисти примудрилися взяти на львів’янку Мирославу кредитів на суму близько ста тисяч гривень!

Колаж з відкритих джерел

45-річний чоловік в одному з районних центрів, що на Львівщині, вдався до самогубства через те, що не зміг віддати кредити. Чоловік заборгував 150 тисяч грн. На нього почали тиснути колектори, залякували, погрожували. Надсилали на його мобільний відео доньки, яка йде до школи. Фотографували дружину і теж надсилали ці фото йому на телефон… Часто-густо українці не думають про наслідки, які їх чекають, коли звертаються до сумнівних контор по «швидкі гроші». Не вміють українці захищати і свої особисті дані. А для шахрая паспортні дані людини — на вагу золота. Маючи їх, можуть взяти не один кредит на людину… Журналістка «ВЗ» поспілкувалася з львів’янкою Мирославою. Жінка звернулася до суду, аби довести, що стала жертвою шахраїв. Вони оформили на неї кредитів, сума яких разом з відсотками «добігає» ста тисяч гривень!

" Я сама колись корис­тувалася послуга­ми кількох кредитних компаній, — розповідає пані Ми­рослава. — Усі позики вчасно по­гашала. Максимальна сума, яку брала, сягала семи тисяч грн. Востаннє такий кредит офор­мила взимку минулого року. А восени побачила, що хтось зла­мав мої паролі у соцмережах. Очевидно, у шахраїв був номер мого мобільного, серія паспор­та, ідентифікаційний код. Ду­маю, з цих кредитних компаній, де я брала кредити, і витекли мої дані".

«Шахраям вдалося оформити на мене більш ніж десяток кредитів»

Пані Мирослава розповідає, що шахраї оформили на її ім’я кредити у 15 компаніях. Жінка, звісно, про це нічого не зна­ла. «Десь взяли 12 тисяч грн, десь 7 тисяч грн, десь 1,5 ти­сячі. Загалом шахраям вдало­ся оформити на мене більш ніж десяток кредитів, — веде далі жінка. — Накрутили відсотки за протерміновані платежі. Одно­го дня я отримала на електронну пошту повідомлення, що ко­шти уже на моїй банківській картці. Здивувалася, бо жод­них кредитів на той час не бра­ла. А кілька днів до того у мене раптово заблокувався мобіль­ний телефон. Жодного дзвін­ка зробити не могла. Пішла до мобільного оператора, але там не змогли пояснити, що ста­лося з моїм мобільним номе­ром. Запропонували написати заяву на розблокування SIM-картки і почекати добу. За добу нічого не змінилося».

Пані Мирослава каже, отри­мувала раніше на свій мобіль­ний якісь дзвінки з невідомих номерів. Часто їй телефонува­ли під час робочого дня. Про­понували якісь акції або мов­чали. Не звертала на ці дзвінки уваги. «Коли почали телефону­вати з вимогою віддати борг, подумала, що хтось розважа­ється. Після консультацій з юристом мені вдалося натис­нути на мобільного оператора, і мені відновили доступ до моєї телефонної картки. Це стало­ся через три тижні. Мобільний номер — ключ доступу до елек­тронних кабінетів з кредитами. На цей номер надходили усі повідомлення-підтвердження цих договорів».

«Вони могли до безконечнос­ті брати ці кредити?» — запитую. «Так, — каже пані Мирослава. — Картка була для мене забло­кована. Але з іншого номера я могла зателефонувати на свій номер. Слухавку брав якийсь Ігор (очевидно, шахраї зробили переадресацію. — Авт.). Коли я зателефонувала мобільному оператору, аби дізнатися певну інформацію, до мене звертали­ся як до Ігоря. Шахраї активно користувалися моїм номером, поки я його не відновила. Те­пер я зрозуміла, що оформляти SIM-картку для фінансових опе­рацій потрібно лише з паспор­том».

Аферисти змогли також зня­ти кошти з «приватбанківської» картки пані Мирослави. Сума була незначна, але діяти тре­ба було швидко. Бо шахраї про­довжували брати кредити на її ім’я. Коли звернулася до Фран­ківського відділу поліції, там їй сказали: «Вам здалося, це якась помилка». У цей час на жінку уже почався психологічний тиск…

«Свій мобільний я намага­лася не часто вмикати, — каже Мирослава. — Коли вмикала, були дзвінки з кредитних ком­паній, вимагали, аби я спла­тила борг за користування кредитом. Розмовляли росій­ською. Погрожували, що роз­клеять мої фотографії біля „Криївки“ і напишуть, що я зло­дійка. Обзивали мене… Каза­ли, що знають, де я живу. Вже, мовляв, виїжджають. Ці мікро­фінансові організації та колек­тори постійно чинили на мене та на моїх рідних психологіч­ний тиск. Живу у постійному нервовому напруженні, почала погано спати, з’явились про­блеми зі здоров’ям».

«Я написала дві заяви до Франківського відділу поліції, відповіді щодо розслідуван­ня наразі не отримала, — каже пані Мирослава. — Буду оскар­жувати бездіяльність у проку­ратурі та суді. До паспортно­го сервісу зверталася і казала, що мої дані використовують інші люди. До речі, підтвер­дження того, що на моє ім’я беруть кредити, я отримала на сайті Українського бюро кре­дитних історій. Там можна по­бачити усі кредити, які взяті на ваше ім’я».

Як вберегтися від кредитних аферистів?

Правозахисники кажуть, з точки зору захисту персональ­них даних у нашому законодав­стві — величезна діра. Якщо така ситуація трапляється, кредит­ні організації мають проводити розслідування, а не тиснути на клієнта.

Співзасновник Українського офісу захисту даних Богдан Ха­устов, який веде судові справи Мирослави, каже: «Позовні за­яви у цій справі разом з додат­ками заважили сім з половиною кілограмів! На жаль, суд при­йняв рішення роз’єднати позов на 15 окремих справ, які роз­глядаються різними судами, зо­крема м. Києва».

«Як шахраям вдається про­крутити такі схеми?» — запитую адвоката. «Є класична ситуа­ція, коли людина використовує свій номер одночасно для те­лефонних дзвінків, соцмереж, банківських рахунків та елек­тронної пошти, яка прив’язана до всього перерахованого. Так сталося і у випадку з пані Ми­рославою. Якщо на пошті чи в обліковому записі МФО збері­гаються скани особистих до­кументів, а жертва має гарну кредитну історію — завдання кіберзлочинця виконано. Він може оформляти кредити, ви­водити гроші на свої картки та робити з акаунтами потерпіло­го що завгодно».

Богдан Хаустов наголошує: «Кожен клієнт фінансової уста­нови має знати, з якою метою збирають і обробляють його персональні дані. Ризик для тих, хто користується креди­тами, — великий! Позичальни­ки погоджують електронні до­говори, не читаючи правил користування сайтом та полі­тики конфіденційності, а потім дивуються, звідки у фінансо­вої компанії з’являється, напри­клад, список контактів зі смарт­фона. Багато МФО не хочуть афішувати реальні умови кре­дитування, які, до речі, тільки читати доводиться кілька годин. Відомо, якщо людина не спла­чує борг, її кредит передають колекторським компаніям. Не­рідко мікрофінансові організа­ції, колектори діють цинічно та протиправно. Наприклад, по­грожують, що наліплять на фо­тографію позичальника порно­графічну картинку та розішлють всім, хто його знає. Від погроз переходять до практики, теро­ризуючи все оточення.

На жаль, колекторам прості­ше «трусити» жертву, ніж наво­дити лад у своїй системі без­пеки та проводити внутрішні розслідування, визнаючи свою вразливість. А правоохоронна система працює вибірково, по­ліція на місцях з небажанням ре­єструє заяви потерпілих, а іноді вдається до таких брудних при­йомів, як звинувачення жертви в проблемі чи у банальній без­діяльності. У таких випадках по­терпілий від кіберзлочину по­трапляє в становище, якому не позаздриш, адже доводиться виправдовуватися за кредити, які людина не брала, і потерпа­ти від свавілля МФО і колекто­рів. Деякі психологічно нестій­кі люди готові сплатити такий борг, щоб цей жах припинився".

Тим, хто отримав повідо­млення щодо сплати кредиту, якого людина не брала, юрис­ти радять:

  1. Перевірити інформацію у бюро кредитних історій. Звер­нути увагу на запити.
  2. Якщо є кредит, якого ви не брали, обов’язково пишіть до фінансової організації звернен­ня про видалення персональних даних та анулювання такого до­говору. Це є належним досудо­вим врегулюванням спору.
  3. Складіть повноцінну зая­ву до поліції з детальним опи­сом подій та посиланням на конкретні статті Кримінально­го кодексу. Це бажано робити з адвокатом, який спеціалізу­ється на представництві по­терпілих.
  4. У разі відмови чи ігнору­вання вашого звернення пода­вайте на фінансову компанію до суду. Паралельно контролюйте хід кримінального провадження та оскаржуйте бездіяльність по­ліції, якщо така буде.

А тим часом…

Служба безпеки Украї­ни викрила злочинну схе­му з вимагання грошей у громадян, які оформ­ляли «легкі» кредити че­рез Інтернет. Одна з ком­паній-лідерів на ринку онлайн-мікрокредитуван­ня неправомірно нара­ховує своїм клієнтам, які не змогли вчасно погаси­ти кредитні зобов’язання, штрафні санкції та пеню у розмірі понад… 300% від суми кредиту. Це є пору­шенням законодавства, адже такі нарахування не можуть перевищувати 50%. До вимагання «штуч­но створених» кредитів залучалися колекторські компанії. А ті стягували з позичальників гроші, вда­ючись до тиску, погроз, фізичного насильства чи знищення майна.

  • You are here:
  • Високий Замок
  • Статті
  • «Колектори казали, що розклеять мої фотографії біля «Криївки». І напишуть, що я злодійка»