Шеремета могли вбити за наказом Лукашенка: зринули докази

Про це повідомляє УП із посиланням на записи розмов глави Комітету держбезпеки Білорусі у 2008−2012 роках Вадима Зайцева, передані опозицією «Білоруський народний трибунал».
На записі звучать слова Зайцева, записані прихованим пристроєм 11 квітня 2012 року під час інструктажу співробітників елітного контртерористичного підрозділу КДБ «Альфа» в офісі Зайцева в Мінську.
Читайте також: Суд у справі Шеремета: Антоненка залишили під вартою
Зокрема, на записі обговорюється спосіб вбивства Павла Шеремета, який у той час жив і працював у Росії. Ставиться завдання його підірвати. І зробити це так, щоб вбивство стало публічним сигналом.
Пряма мова Зайцева: «Ось по Шеремету потрібно спрацювати, який за*бал, бл*дь. Зробимо закладку якусь і так далі, що цього щура, бл*дь, зовсім, бл*дь, ані рук, ані ніг не зберуть. Щоб все було натуральним чином, але це не так впливає на свідомість людей…
Президент (Лукашенко — ред.) чекає цих операцій".
Також у руки розслідувачів потрапили документи стеження за Павлом Шереметом.



Крім того, на записі звучать докази, що в 2012 році КДБ Білорусі готувало операції щодо усунення й інших своїх політичних опонентів на території інших держав. Як зазначає на записі Зайцев, завдання організацій політичних вбивств поставив перед КДБ сам президент Олександр Лукашенко і виділив на ці потреби 1,5 мільйона доларів.
На нараді обговорюється використання отрут, вибухових речовин, поломок автомобілів для досягнення поставлених цілей.
Обговорюються також вбивства в Німеччині Олега Алкаєва (колишній директор в'язниці в Білорусі), Володимира Бороданя (експолковник) і В'ячеслава Дудкіна (був головним у країні у боротьбі з корупцією).
За інформацією джерел опозиційної організації «Білоруський народний трибунал», на записі озвучені не все цілі, що планувалися. Наприклад, у Росії під удар потрапляв також російський експерт Андрій Суздальцев.
Експерт Національного Центру Медіа Криміналістики США (Університет Колорадо) Каталін Григорас, який вивчав запис у 2020 році за запитом видання EUObserver, зазначив, що із запису видалений цифровий підпис, який міг би сприяти ідентифікації джерела в КДБ, але при цьому на записі не виявлено жодних помітних слідів аудіо-маніпуляцій.