Передплатити Підтримати

До бичків – зі смачними гостинцями

Василь Медведюх зі села Нижня Вовча Старосамбірського району вже тривалий час займається тваринництвом. Зокрема, має коней, телят, 18 молочних корів. Ще ж на обійсті завжди є кілька бичків

Бичок охоче ласує смаколиками з рук господаря. Фото з домашнього архіву Василя Медведюха

Зазвичай тримає їх упродовж двох років. Протягом цього періо­ду вдається вигодовувати до 600−700 кг живої ваги. Най­більший бугай, пригадує, «затягнув» аж 720 кілограмів.

І нинішнього року в гос­подаря є три молодень­кі красені — помісі україн­ської чорно-рябої породи та голландських голштинів (м'ясного напряму). Отрима­ли їх методом штучного осі­меніння, який останнім часом застосовують спеціальні фа­хівці. Обладнання закупили іноземні інвестори у межах проєкту «CowBoyky: Україн­ський Дикий Захід», що реа­лізується Новоміською сіль­ською радою спільно з ФРГО «ЗУРЦ», ОСН «Горизонт» та ЮК «Моріс Груп» за фінансо­вої підтримки Європейсько­го Союзу. Наразі тваринам менше року (бо народилися відповідно у лютому, березні і квітні), але вже виглядають доволі поважно.

Значною мірою, це завдя­ки правильній годівлі. Осно­вна складова раціону — якісне сіно, яке Медведюхи заго­товляють на власному полі. Водночас у щоденне «меню» входять по чотири кілограми концентратів (але без жодних преміксів), картопля, буряки.

Незмінною вітамінною до­бавкою стали гарбузи, що містять каротин та інші корис­ні компоненти. На жаль, мину­лого сезону через погані по­годні умови ці городні велети вродили погано. Аби не за­лишати чотириногих особин без улюблених смаколиків, череванів довелося закупити.

Вважається, що бугайці — неслухняні, норовливі чи навіть агресивні. Однак пан Василь такої поведінки не спостерігав. Можливо, при­чина в хорошому ставленні до них. Бо як сам господар, так і дружина та батько за­вжди підходять до стійла з гостинцями. Відтак бички здалеку впізнають своїх го­дувальників, відгукуються навіть на легенький посвист.

Навіть узимку бички вільно гуляють обгородженою територією. Фото з домашнього архіву Василя Медведюха

Не менш важлива скла­дова догляду — напування. Підопічні Медведюхів, як правило, не вживають води. Оскільки нещодавно у рам­ках уже згадуваного проєкту «CowBoyky: Український Ди­кий Захід» пан Василь від­крив власну сироварню, то має достатньо сироватки. Саме згадану рідину п’ють ці тварини (причому підігріту).

Зауважимо, любов до до­машньої живності Василеві Зеновійовичу передалася від батька, котрий тривалий час утримував невелику ферму. Молодий господар змалку вивчав тонкощі догляду за ВРХ. Але він не стоїть на місці, а прагне вдосконалюватися.

Тож тепер вирішив поекспе­риментувати і на зиму запро­вадив для бичків вільний вигул. Відтак за сприяння закордон­них партнерів поблизу стайні облаштовано навіс, під яким круторогі гуляють обгородже­ною територією. Ґазда праг­не створити своїм підопічним найкращі умови. І не тільки в Рік Білого Бика, який на порозі.