Передплатити Підтримати

За один день дірка у зубах не з’явиться…

Карієс починається з появи м’якого нальоту. Наступний етап – зубний камінь

Щоб запобігти карієсу або зупинити його прогресування, двічі на рік відвідуйте стоматолога. Лікар порадить, як правильно дбати про зуби, адже кожен випадок – унікальний. Фото Tulsa Modern Dental

Знаєте, яке хронічне захворювання є найбільш поширеним у світі? Ні, не ішемічна хвороба серця, не цукровий діабет і навіть не артеріальна гіпертензія, а… карієс. Від цієї недуги потерпає понад 80% населення Землі. А в Україні, згідно з офіційною статистикою, — майже 100%!

Карієс виникає лише за наявності чотирьох фак­торів ризику: бактерій, цукрів, піддатливої емалі та часу, адже за один день дірка у зубі не може з’явитися.

Основою захисту від каріє­су є регулярне очищення зу­бів від м’якого нальоту, який утворюється із залишків їжі, компонентів слини та епіте­лію під дією каріозних бакте­рій — незначного відсотка з тих 300 мікроорганізмів, які населяють нашу ротову по­рожнину. Ці бактерії залиша­ються на зубах і руйнують їх тканини, оскільки, харчую­чись залишками вуглеводів, виробляють нищівні для зубів кислоти.

«Наліт утворюється на зу­бах упродовж кількох годин. Ось чому ретельне чищен­ня зубів двічі на день збіль­шує шанси уникнути карієсу», — цитує лікаря-стоматолога Івону Гнах-Олейнічак Dental Tribune. За словами фахівця, щоб належно подбати про гі­гієну міжзубного простору, однієї зубної щітки недостат­ньо. Потрібно користуватися зубними нитками та інтерден­тальними щітками, а також спеціальними скребками, які дозволяють ретельно очис­тити язик і внутрішню части­ну ротової порожнини (ясна та щоки).

Усунути весь наліт не­можливо. Відтак залягаю­чи у важкодоступних місцях, він мінералізується і з часом перетворюється на твердий зубний камінь, який також є ідеальним середовищем для розмноження бактерій. Вида­лити його у домашніх умовах звичайною зубною щіткою нереально. Тож двічі на рік слід відвідувати стоматолога, який зробить це за вас. «Це — загальна рекомендація Всес­вітньої організації охорони здоров’я щодо профілактики карієсу і пародонтозу», — до­дає Івона Гнах-Олейнічак.

Проте в окремих випад­ках професійну чистку зубів потрібно проводити частіше. Схильність до карієсу зале­жить у тому числі від кількості і складу слини. «Люди зі спе­цифічним складом слини по­винні проводити професій­ну гігієну ротової порожнини кожні 1−3 місяці», — наголо­шує фахівець.

Проте щоб запобігти карі­єсу, видалити зубний камінь — це тільки половина робо­ти. Оскільки після проведен­ня цієї процедури емаль зубів стає пористою, як наслідок, починає швидко «втягувати» забруднення, знову перетво­рюючись на ідеальне середо­вище для існування бактерій. Тому після того, як лікар усу­не камінь, бажано, щоб до­датково відполірував емаль. «Така процедура, хоч і вима­гає часу та зусиль медпер­соналу, є чудовою профілак­тикою карієсу», — підкреслює лікар. У процесі полірування використовуються спеціальні полірувальні пасти і десятки щіток, які дозволяють досяг­ти ідеальної гладкості.

Застосування фтору (у правильному дозуванні) сприяє зміцненню зубів і по­кращує мінералізацію емалі, що, своєю чергою, зменшує їх піддатливість до карієсу. Іони фтору утворюють на по­верхні емалі фтороапатити, які, вбудувавшись в емаль, зміцнюють її. Процедура фто­рування, яка виконується у стоматологічному кабінеті, передбачає втирання у зуби різних видів розчинів фтору.

«Йдеться про те, щоб укрі­пити емаль у всіх анатомічних порожнинах зубів, де полю­бляють „ховатися“ бактерії», — пояснює стоматолог. Але важливо при цьому утримати мінеральний баланс, оскіль­ки як надлишок, так і нестача фтору є однаково шкідливими.

Проконсультуйтеся зі сво­їм стоматологом щодо того, як правильно доглядати за зу­бами. Самостійне застосову­вання різноманітних засобів із вмістом фтору може мати негативні наслідки, оскільки занадто високі дози фтору є токсичними для організму.

Як уже згадувалося, одним із факторів розвитку карієсу є цукри, однак йдеться не лише про солодощі. Зубам шкодять також часті перекуси з вміс­том «поганих» вуглеводів, на­приклад, чипсами або виро­бами з пшеничного борошна. Такі вуглеводи викликають швидке падіння рН у ротовій порожнині, що сприяє демі­нералізації емалі.

«Прийнято вважати, що знижений рівень рН утриму­ється впродовж години піс­ля вживання вуглеводної їжі. Часте споживання таких про­дуктів призводить до того, що у ротовій порожнині протягом тривалого часу зберігається сприятливе середовище для розмноження бактерій, які викликають карієс», — пояс­нює стоматолог.

Вуглеводні продукти, крім того, мають липку консистен­цію — вони «чіпляються» до зубної емалі, сприяючи та­ким чином виникненню і про­гресуванню карієсу. Тож після їди рекомендується сполос­нути рот водою і через кіль­ка хвилин — пожувати жуйку. Варто також включити у свій раціон т. зв. хороші вуглеводи — сирі овочі та фрукти, вироби з цільного зерна, коричневий рис і бобові.

Люди зі здоровими зуба­ми, які не були атаковані ка­рієсом, можуть залакувати борозни, які утворилися у зу­бах, і таким чином захистити анатомічні порожнини зубів від згубної дії бактерій. Зуби зазвичай лакують дітям (че­рез кілька місяців після про­різування зубів). Можна та­кож лакувати зуби дорослим, якщо вони у них злегка ура­жені карієсом. Але це дозво­ляє створити захист лише тих борозен, які не були атакова­ні бактеріями.

«Ключовим для безпеки лакованих зубів є регуляр­на перевірка герметичності (щільності) нанесеного лаку під час контрольних візитів до лікаря, — наголошує Івона Гнах-Олейнічак. — Тож навіть якщо у вас — лаковані зуби, це не означає, що можна про­пускати профілактичні огляди у лікаря! Під нещільним лаком може розвинутися карієс, який, якщо його не лікувати, може призвести до багатьох ускладнень, включаючи необ­хідність лікування кореневих каналів».