Передплатити Підтримати

«Літак – це відчуття безмежності. А балет – спосіб почути внутрішню тишу»

Речниця НАБУ Світлана Оліфіра має кілька екстремальних хобі

Фото з архіву Світлани Оліфіри.

Речниця Національного антикорупційного бюро України Світлана Оліфіра — «джерело» різних екстремальних хобі. Дівчина захоплюється мотогонками, польотами на двомісному літаку, грою на барабанах і навіть балетом. «Для мене найцікавішим є життя в усіх його проявах, — розповіла Світлана журналісту „ВЗ“. — Тому мої хобі такі різнопланові». Багато з цих хобі «ростуть» із дитинства дівчини".

Фото з архіву Світлани Оліфіри.

-З дитинства я захоплювала­ся музикою, але у музичну шко­лу не потрапила, — розповідає Світлана. — Ми з подругою самотужки робили різні музичні інструменти з усьо­го, що було вдома, — різних склянок, ба­няків. Згодом, будучи студенткою уні­верситету, я знайшла музичну школу для дорослих, куди й пішла вчитися гри на ударних. Ходила туди років зо три. Тепер граю на ударних у музичній групі YouNite. Ми там усі дівчата. Граємо для себе і вла­штовуємо «квартирники» — камерні кон­церти у колі друзів. Виступаємо, коли мої друзі і знайомі з компанії мотоциклістів влаштовують змагання, граємо для них.

Мотоцикли з’явилися у моєму жит­ті років зо три тому. Спробувала — спо­добалося! Почала тренуватися суто для себе. А цього року мій тренер з мотошко­ли Quick Shift запропонував взяти участь у перегонах. Ніколи не любила змагань, але це для мене був виклик: наскіль­ки зможу почуватися комфортно в екс­тремальних умовах? Змагання Cossacks Pitbike Cup — це мої перші перегони, я фінішувала сьома з дванадцяти учасни­ків в останньому етапі. Був дощ, багато хто падав. Я не падала, і це вже вважаю досягненням. І, звісно, те, що не була останньою, також. Перегони розвива­ють тактичне і стратегічне мислення, ці­леспрямованість, наполегливість.

Учасники оплачують стартовий збір організаторам змагань. Перший етап пе­регонів у червні коштував 1,5 тисячі грн, завершальний у вересні — 1800 грн (я брала участь у двох етапах із чотирьох). Мотоцикл — власність мотошколи. Ціна оренди мотоцикла, захисного комбіне­зона, послуги механіка, пальне — це все вирішуємо в середині команди. Будь-яке хобі потребує часу і ресурсів.

Мотоцикл — це не просто хобі, це стиль мого життя. Щодня їжджу за гар­ної погоди мотоциклом на роботу. Неве­личкий страх все-таки є, навіть коли їж­джу дорогами загального користування. Але це добре, бо страх допомагає бути обережною. До речі, у місті їздити наба­гато небезпечніше, ніж на змаганнях. На треку небезпек менше, немає світлофо­рів, пішоходів, велосипедистів, водіїв, які є у місті.

Літати — моя дитяча мрія. Причому від самого початку прагнула літати на гелі­коптері. У дорослому віці з’ясувала, що навчання такого пілотажу коштуватиме завеликої для мене суми. А нещодав­но друзі на день народження подарува­ли сертифікат на політ на двомісному лі­таку. Лише 20 хвилин у повітрі, але емоції були настільки яскраві! І настільки було мало часу на політ, щоб відчути все задо­волення від нього! Вирішила спробувати ще раз. Зараз пілоти дають спробувати покермувати літаком у повітрі під своїм наглядом. Усе безпечно, тож виявилося, що все набагато легше, ніж здається. Це не складніше, ніж керувати мотоциклом, тільки у тебе не асфальт під колесами, а повітря під крилами. У польоті є своя ма­гія. Для мене і мотоцикл, і літак — відчут­тя безмежності світу. Історія про свобо­ду: їхати чи летіти туди, куди хочеш, коли тебе стримують лише власна уява і нави­чки.

Політ на літаку коштує в середньому 70 грн за хвилину.

Ще у школі ходила на танцювальний гурток, вивчала латиноамериканські, українські народні танці. А тепер поду­мала: чому б не повернутися до танцю? В Інстаграмі натрапила на рекламу ба­летної студії для дорослих з назвою WhyNotBallet і подумала: «А справді why not? (чому б і ні?)». Там не має значення твій вік, вага, фізичні параметри, а важ­ливе лише бажання займатися. Наші ви­кладачі — артисти балету Національної опери. Я вже стала на пуанти — відчут­тя незвичне. Маю ще підтягнути фізичну форму, перш ніж продовжити заняття на пуантах.

Фото з архіву Світлани Оліфіри.

Балет — це мій спосіб почути внутріш­ню тишу. Зазвичай у моїй голові рояться мільйони думок, про все і про всіх. Їх не­просто позбутися, навіть бажання зроби­ти їх «тихішими» потребує певних зусиль. Але коли вся увага максимально концен­трується на тілі — позиції рук, голови, зі­браності, координації, балансі — думки зникають. Натомість з’являються при­ємне відчуття власного тіла, грація, ніж­ність, щастя!