Передплатити Підтримати

«Затримайте дихання на 30 секунд!»

Як розпізнати у себе хронічне обструктивне захворювання легень ще до появи перших симптомів?

Фото Supawadee56/Shutterstock.com

4% - стільки українців потерпає від хронічного обструктивно­го захворювання легень (ХОЗЛ). Кашель, постійна задишка, яка з часом тільки посилюється, активне виділення мокро­тиння — все це погіршує життя хворого. А через пандемію Covid-19 така людина не може навіть спокійно піти у магазин за хлібом: раз кашляне — і всі вже «косо» дивляться. Та й ліка­рі не радять пацієнтам з ХОЗЛ без потреби виходити з дому. «Якщо у людини скомпрометовані легені (хворіє на ХОЗЛ, бронхіальну астму тощо), з великою ймовірністю перебіг „ко­віду“ у неї буде важким. А якщо ще й має супутні захворюван­ня (як-от артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, ішемічна хвороба серця), то перебіг Covid-19 у неї буде критичним», — каже завідувачка пульмонологічного відділення Центру ле­геневого здоров’я, головна позаштатна спеціалістка Депар­таменту ОЗ ЛОДА з пульмонології Надія Рудницька.

ХОЗЛ — це не одне, а фак­тично два захворюван­ня (емфізема і хронічний бронхіт), для яких характерни­ми є стійкі респіраторні симпто­ми. За емфіземи ушкоджуються альвеоли — «мішечки» на кінчи­ках легень, які у нормі під час вдиху-видиху надуваються і зду­ваються як повітряні кульки. У випадку емфіземи вони стають жорсткими, погано розтягують­ся, відповідно, повітрю важко у них потрапити. За хронічного бронхіту через посилене виді­лення мокротиння і патологічні зміни у дихальних шляхах змен­шується прохідність останніх.

Основний фактор ризику хронічного обструктивного за­хворювання легень — тютюноку­ріння. У курців (як активних, так і пасивних) недуга прогресує вдев’ятеро швидше, і неважли­во, що курить людина — звичайні цигарки, електронні чи кальян.

Як пояснюють у Центрі гро­мадського здоров’я МОЗ Украї­ни, іншими факторами ризику є генетична схильність, гіперчут­ливість дихальних шляхів, три­валий перебіг астми, а також за­бруднення повітря, яким дихаємо на вулиці, вдома і на роботі. Тоб­то якщо ви використовуєте твер­де паливо для обігріву помешкан­ня і приготування їжі, існує велика вірогідність, що у віці 40−50 ро­ків у ваших легенях почнуться не­зворотні зміни. На початках нічо­го не відчуєте, але згодом, у міру прогресування недуги, вам буде складно виконати навіть най­більш просте завдання. Напри­клад, не зможете спокійно підня­тися сходами на другий поверх.

Як розпізнати ХОЗЛ ще до появи симптомів?

Затримайте дихання на 30 секунд — якщо відчуваєте дис­комфорт, задишку, проконсуль­туйтеся з лікарем.

Увага! Якщо ви — вагітні, хво­рієте на ішемічну хворобу сер­ця, аритмії серця, артеріальну гіпертензію, перенесли гострий інфаркт міокарда, травматичне ураження головного мозку, у вас — нестабільна стенокардія чи глаукома, відшаровується сіт­ківка або є набряк легень, такий тест проводити не можна. Якщо під час виконання самостійної проби відчуваєте запаморочен­ня, з’явився шум у вухах, рапто­во розболілася голова, а перед очима «літають мушки», тесту­вання функції дихання необхід­но негайно припинити.

Хронічне обструктивне за­хворювання легень — невилі­ковне. За допомогою медика­ментозної та фізіотерапії можна лише полегшити його перебіг, покращивши тим самим якість життя і зменшивши ризик смер­ті. Якщо ви — курець, найкращи­ми ліками стане повна відмова від куріння.

Оскільки одужати від цієї хво­роби не вдасться, бажано до­класти всіх можливих зусиль, щоб їй запобігти:

  • уникайте вдихання тютюно­вого диму;
  • подбайте про чистоту пові­тря вдома і на роботі. Якщо це неможливо, варто замислити­ся над тим, щоб змінити адресу проживання чи пошукати нове місце праці;
  • зробіть щеплення від грипу і пневмококової інфекції (осо­бливо якщо ви — старші за 65 років і у вас є важкі супутні па­тології);
  • дотримуйтеся здорового способу життя. Оптимальні фі­зичні навантаження — по 30 хви­лин щодня п’ять днів на тиж­день: ходіть пішки (швидким кроком), катайтеся на велоси­педі, займайтеся садівництвом тощо.

Пацієнтам з ХОЗЛ, а також з іншими захворюваннями ле­гень Надія Рудницька радить носити одноразові медичні мас­ки, змінюючи їх кожні чотири го­дини (або у міру зволоження) — навіть якщо ваш маршрут не пролягатиме через вулиці з по­жвавленим рухом і ви не плану­єте користуватися громадським транспортом. Дотримання со­ціальної дистанції, регулярне миття рук і користування анти­септиками дозволять звести до мінімуму не лише ризик інфіку­вання Covid-19, а й сезонним грипом та іншими ГРВІ. І цих правил варто дотримуватися не лише пацієнтам з ХОЗЛ, а й всім людям без винятку.

«Регулярно інформуйте лі­куючого лікаря про стан свого здоров’я. У жодному разі не змі­нюйте на власний розсуд дозу­вання ліків і не робіть перерв у їх прийомі — навіть якщо відчули полегшення самопочуття», — на­голошує пульмонолог.