Передплатити Підтримати

З викинутих ялинок робить колотівки

Майстер Ярослав Кидонь займається не лише творчістю, але й волонтерством

Фото автора

У Музеї народної архітектури і побуту імені Климентія Шептицького (Шевченківський гай) працює цікавий чоловік — 63-річний Ярослав Кидонь. Він родом із Лемківщини і вважає своє обійстя в музеї не лише роботою, а рідним домом, який зберігає у собі дух та традиції його предків. Пан Ярослав має багато захоплень, але найцікавіше — він переробляє викинуті людьми ялинки на колотівки, які раніше були у кожній карпатській хаті. Колись такий інструмент використовували замість міксера.

…Напрошуюся до пана Яросла­ва у гості, аби детальніше розпитати про лемківські звичаї, створення та при­значення колотівок.

— Без цього музею не уявляю себе. Я тут не працюю, а днюю, це, як мійдругий дім, — каже Ярослав Кидонь. — Навесні 2015 року я вирішив розпита­ти у майстрині Терези Кіщак, які вироби виготовляли на Лемківщині. Вона пере­рахувувала: дерев’яні ложки, ціджалки (сито), ватральки (лопатки, щоб підкида­ти дрова в піч) і колотівки. Останні мене зацікавили. Виготовляються колотівки з верхівок хвойних дерев (смерека, ялиця, сосна). Не зрубую дерева, а забираю їх біля смітників, коли люди їх викидають після свят. Створюю заготовки вдома, а в музеї вже обробляю.

Колотівки великого розміру призначе­ні для перемішування картоплі.

На виготовлення таких витрачаю близько години, менші виготовляю хви­лин за 20. Такими можна збивати яйця або прибити до стіни, як міні-вішак для одягу, писанок на шнурочках, лікарських трав чи посудин, які мають ручки. Коло­тівки — багатофункціональні.

— А на продаж робите?

— Торік одна пані, директорка мистецької школи, замовила триярусний вішак на 12 горнят для кави. А якось завітав у наш музейтурист із Франції, етнограф. Довго вибирав і придбав аж три колотівки. Тож мої колотівки вже у Франції!

Просить майстер за одну колотівку 50 гривень. Показує йінші вироби у його хаті. Тут є виставка, яка налічує близько 400 писанок! Є в ційхатині і старі писанки — їм близько 30-ти років.

Чоловік займається не лише творчіс­тю, а йволонтерством. Від імені музею продає листівки із зображенням наших військових, а виручені кошти передає на допомогу захисникам.

Таким чином пан Ярослав назбирав 3000 гривень. А ще невтомний майстер збирає корки від пляшок. Каже, у 2017 році поставив собі ціль: зібрати 100 штук в день і за місяць назбирав три великі мішки.

«Збирав у сусідів, у контейнерах на ву­лиці. Також біля під’їзду поставив пляш­ку, у яку люди кидали кришечки. Передав їх у військовийгоспіталь. Волонтери зда­ють ці корки на переробку, а за виручені кошти купують ліки, їжу, засоби гігієни пораненим захисникам».