Передплатити Підтримати

«Хитрого лиса» повернули у велику політику

Користь від Кравчука на переговорах у Мінську — сумнівна, вважають аналітики

86-річний Леонід Кравчук погодився очолити українську делегацію у Тристоронній контактній групі, яка у Мінську веде переговори з мирного врегулювання ситуації на Донбасі. На цій посаді перший президент України замінить свого попередника — 81-річного Леоніда Кучму (другого президента України), який кілька днів тому без пояснень покинув переговорну групу. Іншим кандидатом на вакантне місце головного перемовника від України у Мінську називали віце-прем'єра Олексія Рєзникова.

«Я вже у своєму житті щось ба­чив і пройшов, — сказав Кравчук у відео-зверненні, яке оприлюднив Офіс президента. — Але час для відпочинку не настав. Я прийняв рішення, якщо я зможу — а я хочу цього — щось зробити, щоб при­швидшити мир на Донбасі. Я буду це робити до остан­нього подиху. Тому я і пого­дився».

Леоніда Кравчука на­зивають «хитрим лисом» у політиці. Він відзначається умінням несподівано ма­неврувати. Часто робив су­перечливі заяви. Багато українців, які на зорі Неза­лежності повірили у патрі­отизм Леоніда Макарови­ча, негативно сприйняли його союз із медведчуків­ською СДПУ (о), з олігарха­ми Суркісами, балотування у парламент від проросій­ського блоку «Не ТАК!», їдку критику на адресу Віктора Ющенка і Петра Порошен­ка. Нині Кравчук роздає компліменти Володимиру Зеленському і отримує їх від нього.

Коментарі для «ВЗ»

Сергій ТАРАН, директор Міжнародного інституту демократій

Леонід Кравчук має неоднознач­ну репутацію — через свою співпрацю з кумом Путіна Медведчуком. А також через свої заяви про те, як відбувала­ся політика в Україні за останні роки піс­ля Майдану. У нього була дуже сумнів­на участь у таких проєктах, як «НеТАК», який здійснювався під прямим політич­ним керівництвом Медведчука… Робо­ча група у Мінську не вирішує питань війни і миру на Донбасі. Війна — у голо­ві Путіна, він її розпочав. Від робочої групи у Мінську та її керівника зале­жить не так уже й багато. Від неї вима­гається відстоювати українські позиції щодо неприпустимості прямого діало­гу з терористами із так званих «лнр», «днр». Від самої групи навряд чи мож­на чекати якихось проривів. Якщо ж відбудуться якісь поступки у відсто­юванні українських інтересів, то ста­неться це не тому, що призначили Кравчука, а тому, що це робить Зе­ленський, відповідно даючи вказівки робочій групі. Мир треба шукати у силі зброї та духу української армії, у санк­ціях проти Росії, у довготривалій стра­тегії розбудови України.

Олексій ГАРАНЬ, професор політології Києво-Могилянської академії

Кравчук — невдалий вибір Зеленського. Рі­шення щодо врегулювання ситуації на Донбасі прийматиме не Кравчук, не Кучма — їх прийма­тимуть у рамках нормандського формату чи під час двосторонніх переговорів між Києвом і Мо­сквою на найвищому рівні. Робота мінської гру­пи — це процес імплементації стратегічних рі­шень. Перемовникам важливо орієнтуватися в деталях, розуміти юридичну процедуру. Тому краще на цю посаду підходив би пан Резников…

У Кравчука неоднозначна політична біогра­фія. У 2004 році він називав себе віп-агітором за Януковича. На виборах 1998-го і 2006-го років ішов в одній команді з Медведчу­ком. Якщо перший його похід ще можна було якось зрозуміти, то не піддається розумін­ню його участь на виборах 2006 року у скла­ді блоку «НеТАК!», який, зокрема, категорично не сприймав співпрацю України з НАТО. Крав­чук багато разів змінював свою політичну орі­єнтацію (то з Медведчуком, то з Тимошенко, то із Зеленським) — і через це втрачав автори­тет серед українців. Яка з нього буде користь на переговорах у Мінську — не знаю. Але імі­джеві втрати для України будуть. Це плювок в обличчя патріотичним силам. Людина, які має такі зв’язки з Медведчуком, не мала би пред­ставляти нашу делегацію у Мінську.