Передплатити Підтримати

«Та які прибутки! Лише збитки підраховуємо»

Як виживає малий бізнес і що на нього чекає попереду

Карантин боляче вдарив по всій економіці країни. Але, мабуть, найпідступнішого і найболючішого удару від ка­рантинних обмежень зазнали малі підприємці. Останніми роками малий бізнес роз­вивався в Україні досить успішно, і головне — стабіль­но. Саме такі підприємці створювали робочі місця, в тому числі й для найбільш вразливих верств населен­ня. Як заявила директорка Інституту демографії та соці­альних досліджень ім. Птухи НАН України Елла Лібанова, малий бізнес не робив еконо­мічних проривів, але це саме та сфера діяльності, яка за­безпечує величезну соціаль­ну функцію — зайнятість. Крім того, успішний малий бізнес — основа міцного середнього класу, а відтак ознака ста­більної економіки.

Карантин зруйнував цю від­носну стабільність. Малий бізнес став найбільш враз­ливою жертвою пандемії, оскіль­ки він, як правило, не має так зва­ної подушки безпеки, натомість часто має обтяжливі кредити та приміщення в оренді. Кредит­них канікул малому бізнесу ніх­то не запропонував, більшість орендодавців не поспішала йти на поступки. Опинившись на час карантину без будь-яких заро­бітків і прибутків, малі підпри­ємці були змушені «розкошелю­ватися». Таким чином карантин «з'їв» заощадження, якщо, звіс­но, такі були. Зрозуміло, кожен день, тиждень чи, тим паче, мі­сяць простою бізнесу заганяють підприємців і у борги, і в депре­сію. Тому й протестували, бо, як сказав мені власник барбершо­пу, який має кредити і два при­міщення в оренді, якби суворий карантин продовжили ще на мі­сяць, він би з боргової ями не ви­ліз. Зрештою, один салон мусив закрити. Це при тому, що орен­додавець у нього виявився лю­дяним і грошей за оренду під час карантину не брав. Із середини травня чоловік почав працювати. Обидва барбершопи пішли у ко­лосальні мінуси, тож у липні один з них, який і до карантину прино­сив менший прибуток (а у зимо­ві місяці — збиток), власник був змушений закрити. Каже, затрат через запровадження карантин­них вимог стало значно більше, а клієнтів — відчутно менше.

Пані Галина Литвак є власни­цею двох манікюрних салонів GL NS. Обидва приміщення має в оренді. Карантин пережила «на нервах». Один орендодавець не брав грошей за оренду під час карантину, другий сказав пла­тити 50 відсотків вартості орен­ди. Каже, якби не бізнес чолові­ка, який допоміг їй фінансово, вона б цей скрутний час не пе­режила. Її колежанка має мані­кюрний салон у центрі Львова, у престижному приміщенні. Влас­ники нерухомості на час каран­тину назустріч не пішли — орен­ди не скасували. При тому, що оренда там дуже дорога, подру­га платить за своє приміщення вдвічі більше, ніж Галина. І вона не впевнена, що надалі зможе сплачувати таку суму оренди, бо клієнтів у неї стало відчутно менше. До епідемії у цей салон, окрім постійних заможних клієн­тів, приходило багато туристів. А якщо зараз посилять каран­тинні обмеження і знову забо­ронять працювати салонам кра­си, то готова до того, що закриє свій бізнес. Колеги з інших сало­нів попереджають одне одного, щоб вважали, справно викону­вали усі протиепідемічні вимо­ги, бо з минулого понеділка по­чалися активні перевірки. Один салон краси вже оштрафува­ли на 30 тисяч. Щоправда, у них навіть градусника, що вимірює температуру тіла, не було…

Пані Галина виконала усі ви­моги, навіть перевиконала. Але, якби не фінансова допомога чо­ловіка, то не мала би за що усі ці обов’язкові речі придбати та на­лежно підготуватися до постка­рантинного режиму роботи. У салоні є так звана станція де­зінфекції — столик, де стоїть де­зінфектор, крем для рук і сер­ветки. Усім клієнтам міряють температуру, вони одягають ба­хіли. Температуру вимірюють і майстрам, причому кожні чоти­ри години, та записують показ­ники у спеціально заведений журнал. Увесь персонал пра­цює у масках, щитках і рукавич­ках. Клієнти також мають бути у масках, окрім випадків, коли їм роблять макіяж. Каву-чай клі­єнтам подають в одноразовому посуді, який також спеціально закупили. Крім того, пані Галина придбала чотири бактерицид­ні рециркулятори, які дезінфі­кують повітря. Одна така лампа коштує три тисячі.

Вимоги щодо протиепідеміч­них заходів витягнули з її кише­ні вже кілька десятків тисяч гри­вень. Той же градусник коштує півтори тисячі. Причому один уже зламався (китайського ви­робництва), то була змушена терміново купити новий, бо, не дай Боже, саме сьогодні прийде перевірка.

Для бізнесу пані Галини жит­тєво важливо, аби її персо­нал був здоровий. Просить ді­вчат, щоб не дуже десь гуляли та контактували зі сторонніми, бо якщо похворіють, то її манікюр­ний бізнес знову застопориться. А ще один простій вона навряд чи переживе.

Запитую пані Галину, чи змен­шилися нині прибутки? «Та які прибутки! — дивується. — За­раз лише збитки підраховуємо. Працюємо у мінус. Причому сут­тєвий!». Літо зазвичай для мані­кюрних салонів — найбільш при­бутковий період, наплив клієнтів величезний, майстри не мали часу не те що поїсти — голову підняти! Щойно відкрились піс­ля карантину, клієнти масово записувались, але зараз відвід­увачів поменшало. Якщо брати докарантинний період, то при­близно вдвічі менше. Багато хто ще боїться ходити у салони. Де­які постійні клієнти тільки недав­но почали приходити. «Видно, що люди залякані статистикою захворюваності у Львові, — роз­повідає Галина Литвак. — Клієнти стали вимогливішими і спосте­режливішими, уважно дивлять­ся, чи майстри дотримуються усіх карантинних вимог. Одна клієнтка зателефонувала, щоб записатися на манікюр, і запи­тала, чи ще хтось буде в студії, окрім неї?».

Власниця салону нікого з персоналу не скоротила. 5 квіт­ня виплатили дівчатам зарпла­ту, і, по суті, лише місяць вони були у відпустці за свій раху­нок. З 13 травня салон відновив роботу. Ціни на свої послуги не змінювали, але пропонують клі­єнтам вигідні акції. Наприклад, є акція «Щасливий понеділок»: якщо клієнт робить манікюр і пе­дикюр з покриттям гель-лаком, то покриття на ніжках у подару­нок. Також є пропозиція «Жіно­чий день» у четвер: якщо клієнт робить манікюр, педикюр і бро­ви, то покриття на ручках у пода­рунок.

Пані Галина звернула ува­гу на те, що клієнти стали більш ощадливими. Це при тому, що зараз приходять лише постійні клієнтки, які вже роками відвідують салон. Після карантину но­вих клієнтів майже не було. «До нас ходять переважно небід­ні люди, — пояснює, — і раніше вони, як кажуть, грошей не раху­вали. А тепер рахують, бо поча­ли частіше запитувати, скільки що коштує». Пані Галина планує запровадити нову акцію — 10% знижки для нових клієнтів.

Експерти прогнозували, що на тлі сповільнення бізнес-ак­тивності, спричиненої наслідка­ми пандемії коронавірусу, кожен п’ятий малий бізнес в Украї­ні може закритися. Але пере­важна більшість підприємців не здається, бореться за виживан­ня, рятує як може роками на­працьований бізнес. І найбільше бояться, що влада знову може заборонити їм працювати.

Пані Галина сподівається, що за два-три місяці, якщо, звісно, не буде другої хвилі пандемії, її салони вийдуть у нуль. Розу­міє, що це оптимістичний про­гноз, але каже, що малий біз­нес в Україні завжди тримався на оптимізмі й ентузіазмі.