Передплатити Підтримати

«Сесійні» провали львівських депутатів

Міські обранці почали підготовку до місцевих виборів одразу із сесійної зали, заблокувавши засідання та проваливши більшість важливих для львів’ян рішень

Дизайн трамвайного вагона КТ4SU-КПВ-Lv (один з можливих варіантів реконструкції та модернізації).

Приміщення Шевченківської район­ної адміністрації у Львові 28 травня перетворилося на справжню політичну кориду.

У порядку денному було не більше 20 питань для розгляду, більшість із яких мала допомогти місту в подо­ланні післякарантинної кризи. Тож засідання обіцяло бути швидким, безболісним та продуктивним. Та, вочевидь, стрімке наближення місце­вих виборів спонукало представників громади активізуватися та зробити спробу нагадати публіці про власне існування. У залі було все — агресія, взаємні образи, політичні амбіції та проштовхування власних інтересів, багато «води» та стрибки з теми на тему. Немає лише результатів.

«Високий Замок» пригадує основні провали львівських обранців під час минулого засідання сесії та розпові­дає, що це означає для міста.

Зарплати для комунальників

Через карантин Львів, за попередніми підрахунками, втратив 130 мільйонів гри­вень прибутків у квітні, ще 170 мільйонів очікують у травні. Аби підтримати стра­тегічні комунальні підприємства, місту потрібна допомога ззовні, інакше тисячі львів’ян можуть опинитися без зарплати — грошей наразі вистачить лише до черв­ня. Таку підтримку в 700 мільйонів гри­вень запропонував йому Європейський банк реконструкції та розвитку — одному із трьох міст на всю Україну.

Однак депутати відмовились голосу­вати за участь міста в програмі ЄБРР, за­явивши, що не бажають брати додатко­ві кредити, а також не розуміють, чому взагалі потрібні ці додаткові кошти. У від­повідь заступниця мера з ЖКГ Ірина Ма­руняк пояснила: початково стратегічні комунальні підприємства недоотрима­ли майже 250 мільйонів фінансування від ради, іще стільки ж збитків вони отрима­ли внаслідок роботи в час карантину. Так, скажімо, транспорт спочатку міг возити лише 10 пасажирів, а потім і зараз — тіль­ки сидячих, тож окупність різко знизи­лась. А «Теплоенерго» отримало збитки через урядові відтермінування для меш­канців у сплаті компослуг.

Натомість на питання щодо креди­ту відповів сам міський голова Андрій Садовий. За його словами, йдеться не лише про запозичення, а й про грантову частку, яка повинна майже повністю ком­пенсувати відсоткову ставку. «Якщо по­дивитись на нашу співпрацю з Банком і додати гранти, то виходить 1% річних, а це — фактично задарма», — каже він.

Із трибуни до депутатів емоційно звернулись і голови профспілок підпри­ємств, вимагаючи переголосувати за ухвалу. Скажімо, голова первинної проф­спілки «Львівелектротрансу» Ігор Гайдар пригрозив невиходом працівників на ро­боту, а також «стіною ганьби» з іменами депутатів прямо на трамваях та тролей­бусах. А його колега із «Львівтеплоенер­го» Тетяна Величко спробувала заклика­ти обранців до совісті та поваги до праці комунальника. З вимогою таки проголо­сувати наступного разу виступив і голова профкому ЛМКП «Львівводоканал» Во­лодимир Стадник, який порівняв роботу працівників ЛКП із роботою медиків, по­заяк вони також працювали в час суворо­го карантину та обслуговували мешкан­ців, і без води ніхто інший працювати б не змін.

Та найемоційніше звернулася до де­путатів голова профспілки ЛКП «Львівелектротранс» — водійка трамвая № 8 На­талія Калітовська. Вона відзначила, що прокидається щодня о 3-й ранку, аби вчасно вийти на маршрут та возити меш­канців, зокрема і медиків. «У перші дні карантину, коли ви сиділи вдома, у сво­їх комфортних домівках, я працювала на маршруті. Тоді мільйонне місто зупини­лося, а ми возили медиків та слюсарів. Торік ви піарилися на 125-літті електро­транспорту, а тепер ми вам непотрібні», — зазначила вона.

Тож мер міста пообіцяв взяти ситуа­цію під власний контроль: «Наші кому­нальники — це ті, на кому тримається міс­то. Ми докладемо всіх зусиль, щоб вони вчасно отримали зарплату й спокійно працювали. Депутати іноді приймають рішення, за які їм же потім соромно».

У будь-якому разі, із 53 депутатів за ухвалу проголосувало лише 27. Решту ж матимуть нагоду передумати до наступ­ного пленарного засідання.

Реанімація для «нирок» Львова

Зарплата для комунальників — не єди­на допомога від ЄБРР, яку з тріском про­валили депутати. Так, установа була го­това профінансувати й модернізацію очисних споруд Львова, які давно потре­бують реанімації, позаяк збудовані понад 60 років тому та жодного разу за цей час не оновлювались. А лише модернізував­ши очисні, можна збудувати й біогазову станцію, яка дозволить виробляти влас­ну електроенергію з мулу від очищення стоків. Цікавий момент: угода щодо біо­газу підписана ще 3 роки тому, але зміс­ту в ній без подальших рішень немає. Тож без депутатської волі жодних змін у цьо­му напрямі не буде.

Львівські очисні споруди на вул. Пластовій. Фото: Роман Балук

Тож чому це рішення важливе?

l Про фінанси. Загалом йдеться про дещо більше 55 мільйонів євро запози­чення за обома угодами. Та насправ­ді 13,5 із них — це гранти, тобто кошти, які не потрібно повертати. І ці кошти не лише компенсують усі комісії та відсотки від запозичення, а й дають місту фору в 1,3 млн євро.

l Про екологію. Модернізовані очис­ні — це не лише про гроші, а й про стан довкілля, адже допоможуть зменшити забруднення території, покращити еко­логію Кривчиць та Знесіння, зменшити неприємний запах від мулу та Полтви, та ще й добряче зекономити на енергоресурсах, адже йдеться про виробни­цтво власної зеленої енергії з відходів. Це, своєю чергою, дозволить зберегти додаткові 180 мільйонів гривень, які мо­гли витратити на придбання електрое­нергії та сплату екологічних податків.

«Щороку ми сплачуємо податок за шкоду, яку завдаємо довкіллю через очисні споруди. Але цього року у Верхо­вній Раді зареєстровано законопроєкт, яким збираються збільшити ці виплати в 10 разів. Тож уже зовсім скоро Львів буде змушений виплачувати близько 100 млн грн, замість звичних 8−10, якщо не мо­дернізує свої очисні», — коментує началь­ниця міського управління екології Олек­сандра Сладкова.

То бути чи не бути полікованим «нир­кам» у Львові? Чекаємо на волю депута­тів.

Без депо і без трамваїв

Депутати провалили одразу два рі­шення, що стосувались програми «Місь­кий громадський транспорт України» та надання «Львівавтодору» й «Львівелек­тротрансу» місцевої гарантії міськради.

В одній із ухвал йшлося про гарантії для отримання кредиту Європейсько­го інвестиційного банку на капремонт трамваїв — стареньких Tatra KT4. Їх мали обладнати для зручності маломобільних пасажирів. Планували також осучасни­ти кондиціонування й обігрів, встанови­ти нові двигуни й сучасну гальмівну сис­тему.

За словами голови депутатської ко­місії з питань фінансів та планування бюджету Вікторії Довжик, йшлося про кредит до 3 мільйонів євро на 10 ро­ків. Відсоткова ставка — не більше 2%, що дуже вигідно для міста. «Це урядова програма. 11 міст України вже долучи­лись, підписують угоди і можуть почина­ти оновлення транспорту. Це, фактично, безкоштовні кошти», — зазначила вона. Депутати ж мали зауваження не лише до таких умов кредиту, а й загалом до ро­боти з людьми з інвалідністю. Так, деякі з обранців заявили, що краще спочатку встановити підйомники у всіх будинках з маломобільними мешканцями, аніж за­раз облаштовувати для них громадський транспорт.

Друга ухвала стосувалась капремон­ту тролейбусної мережі та кабельних ліній і будівництва депо для міського АТП № 1. За неї місцеві депутати не го­лосували вже двічі.

Нове депо мало б з’явитися на вули­ці Вернадського — під нього вже виділено земельну ділянку, а також стати схови­щем для 100 нових автобусів, придбаних у співпраці з тим же Європейським інвес­тиційним банком. Поставка запланова­на на початок 2021 року. Якщо депутати провалять голосування втретє, місця для розміщення та обслуговування нового транспорту банально не вистачить, тож і виїжджати на маршрути він не зможе, — коментує директор ЛК АТП № 1 Орест Хамула. Також вулиця Вернадського є більш зручною для водіїв підприємства, аніж теперішня Авіаційна, — доїзд до неї дозволить суттєво зекономити на пали­ві, а також оренді, позаяк зараз АТП № 1 приміщення винаймає.

Іще не все

Не пройшла «фейсконтролю» й стра­тегічно важлива програма виходу міс­та з кризи після карантину «Львів завтра». Ухвалу готували разом із фа­хівцями різних сфер — медицини, науки, бізнесу, а її текст опублікували завчас­но, — аби всі охочі могли ознайомитись та внести свої пропозиції. Львів — пер­ше місто України, яке розробило таку програму, щоб полегшити та пришвид­шити повернення звичного життя в усіх галузі. У ній — основні правила, яких по­винні дотримуватись мешканці та під­приємці після виходу з карантину, про­єкти та ідеї щодо підтримки бізнесу й закладів охорони здоров’я. Однак де­путати голосувати «Львів завтра» відмо­вились, аргументувавши відсутністю в програмі конкретики. Що цікаво, ухвалу вже активно реалізують у місті, постійно оновлюючи та доповнюючи, тож це го­лосування було радше іспитом на гро­мадську позицію та адекватність ради, який та з тріском провалила.

Не проголосували депутати й за жит­тєво важливе медичне рішення — заку­півлю 10 карет «швидкої» для міської лікарні швидкої медичної допомоги та нового томографа для міської ди­тячої лікарні. Обранці заблокували пи­тання, заявивши, що готові голосува­ти лише за томограф, а потреби міста у «швидких» не розуміють.

Загалом же міський голова охрестив цю сесію «ганьбою» та однією з найгір­ших у каденції. «На жаль, депутати, які зобов’язані представляти інтереси гро­мади, віддали перевагу своїм власним політичним інтересам. На кого працює­те, шановні обранці?» — відреагував він.

Наступного разу депутати ймовірно зберуться ще цього місяця. Чи тривати­ме саботаж важливих для міста рішень на противагу політичним амбіціям і нада­лі — наразі не відомо. Одне слово, to be continued…

Меланія Квятковська