Передплатити Підтримати

Перекази на суму понад 5 тисяч гривень – тільки після ідентифікації

Із 28 квітня змінюються правила грошових переказів

Наступного тижня набуває чинності Закон «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних зло­чинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». Здавалося б, яким чином це може стосуватись пересічних українців, які гроші не відмивають, зброєю не торгують, терактів не планують? Цей закон змінює правила грошових переказів. Якщо досі україн­ці могли переказувати одне одному до 15 тисяч гривень без ідентифікації, то тепер сума зменшується до 5 тисяч гривень. Доведеться «засвітитись» і власникам електронних гаманців.

Що ближче до набут­тя чинності нового зако­ну про фінмоніторинг, то більшими чутками він обростає. Наприклад, з’явилась інформа­ція, що після 28 квітня платіж­ні системи в Україні взагалі не зможуть працювати. У країні ка­рантин, а люди не зможуть дис­танційно заплатити навіть за комуналку… Однак в НБУ ці чут­ки спростували. Відповідно до роз’яснень Нацбанку, вимоги за­кону не поширюються на:

— сплату житлово-комуналь­них послуг, оплату податків, штрафів, інших обов’язкових зборів та платежів (незалежно від суми);

— сплату кредиту у сумі до 30 тис. грн;

— перекази для оплати това­рів і послуг, що здійснені плат­ником за допомогою платіжної картки (або іншого електронно­го платіжного засобу), якщо її номер супроводжує переказ (незалежно від суми);

— всі готівкові перекази в межах України у сумі до 5 тис. грн;

— зняття коштів з власного рахунку.

Так, тепер, аби перекину­ти комусь на картку суму понад 5 тисяч гривень, не достатньо буде просто засунути у термінал відповідну кількість готівки. Це можна буде зробити або в касі банку, показавши документи, що засвідчують особу, або дистан­ційно з власної картки. Фактич­но, це може стати ударом для тих, хто перепродує товари че­рез соцмережі чи маркетплейси, але не зареєстрований як ФОП.

«Закон вб’є ринок „сірих“ електронних грошей. Так, він зобов’язує розкрити власників електронних гаманців. Непри­пустимо, щоб електронні гроші використовувались для тіньових операцій, — каже перший за­ступник голови НБУ Катери­на Рожкова. — Ми пропонуємо спрощену модель ідентифіка­ції для власників гаманців: по­трібно віддалено надіслати ко­пії документів та фотофіксацію клієнта з його особистими доку­ментами».

Наразі банкам дали три міся­ці перехідного періоду для нала­годження систем ідентифікацій та верифікації клієнтів. Зокре­ма, для дистанційної ідентифі­кації можна буде використо­вувати BankID, кваліфікований електронний підпис, відеотран­сляцію, дистанційне зчитуван­ня даних через NFC, платіж на окремий рахунок банку з осо­бистого рахунку клієнта. Роз­глядають також можливість про­водити ідентифікацію, через зчитування інформації з біоме­тричного закордонного паспор­та чи внутрішнього паспорта у формі ID-картки. Для цього ко­ристувач має мати спеціаль­ний додаток на смартфоні. При цьому система ідентифікації за­лежатиме і від суми операцій. Якщо загальна сума видатко­вих операцій клієнта не переви­щує 40 тисяч гривень на місяць та 400 тисяч на рік, можна буде застосовувати спрощений ре­жим ідентифікації.

Банки тепер прискіпливіше ставитимуться до підозрілих фінансових операцій, оскільки штрафи за неналежне виконан­ня фінмоніторингу суттєво зрос­ли. Зокрема, для банку макси­мальний штраф за порушення фінмоніторингу може сягати 5 мільйонів євро. Крім того, тепер функції фінмоніторингу покла­датимуть і на платіжні системи.