Передплатити Підтримати

«Влада хоче понизити статус Конституційного Суду»

Представники вищої влади ні з того ні з сього пропонують перенести Конституційний Суд України із Києва до Харкова.

Мовляв, його віддаленість від центру захистить найвищу юридичну інстанцію від політичного тиску. Виглядає анекдотично, бо тиснути на суверенних правників (як було це у нашій історії вже не раз) може лише сама влада. «Батогом» — телефонним правом, відкриттям кримінальних справ проти людей у мантіях. Або ж «пряником» — пільгами, збільшенням платні суддям-конституційникам та іншими преференціями. За бажання, робити це можна буде і на відстані — будь то Харків, Ужгород, Чернігів чи Херсон. То навіщо вся ця комічна бравада влади? Географія безсила, коли йдеться про політику…

Ідею перенесення КС із Киє­ва до Харкова оформила у від­повідний законопроєкт народ­ний депутат від «Слуги народу» Галина Третьякова. Та сама, що недавно робила скандальні заяви щодо пенсіонерів. Зважаючи на «казармені» порядки у президент­ській фракції, смішно думати, що це суто її особиста ініціатива. Так просто подібні речі не виникають, їм просто так не дають зеленої ву­лиці. На те, що відповідна команда надійшла з Банкової, вказує і той факт, що транзит КС підтримує представник президента у цьому Суді Федір Веніславський, а та­кож протеже Зеленського — генп­рокурор Ірина Венедіктова (хоча їй геть не можна лізти у політику). Можливо, така ідея — своєрідне покарання КС, який «забракував» кілька рішень Зе! президента? Те­леведучий Тарас Березовець на­звав ідею Третьякової «гнилою». А політолог Олександр Палій пе­редрікає російський вплив на К С України, якщо той переїде за 40 км від кордону з РФ…

Про підводні камені нового «злободенного» наміру влади ко­респондент «Високого Замку» по­спілкувався з парламентським експертом, фахівцем із дослі­дження законодавчих ініціатив Ігорем Когутом.

— Кому і чим заважає Кон­ституційний Суд у столиці?

— Ідея про те, щоб перенести Конституційний Суд на перифе­рію, не нова. Найчастіше згаду­вали Харків — як осередок правни­чої освіти і науки. Переважно таку ідею пов’язують із бажанням за­побігти тому чи іншому впливу на цю інституцію. Але в даному ви­падку, якщо йдеться про законо­проєкт від президентської сили, це виглядає дуже дивно. Бо вплив на КС завжди чинив президент чи його партія у парламенті. Тому, га­даю, розмови про переселення КС — це якісь внутрішні проблеми окремих політиків, а не порядок денний країни.

— Як змінився б характер рі­шень Конституційного Суду у випадку, якщо їх ухвалювати­муть у Харкові, а не у Києві?

— Та ніяк вони не змінилися б! Зараз цей суд може ухвалюва­ти свої рішення і в режимі онлайн. Подивіться, у Польщі готуються обирати свого президента через електронне голосування. Дис­танційно засідають у нас в Укра­їні парламентські комітети. Ще трохи, і вся Верховна Рада засі­датиме у такому режимі. Сьогод­ні вже не актуальними є розмови про близькість до центрів впли­ву. Такі заяви є смішними. Хоча у будь-якій смішній історії може бути сумна преамбула.

— Уявімо, що КС таки пере­їхав у Харків, подалі від «сто­личних впливів». Де гарантія, що на цей Суд не чинитиме тис­ку у своїх інтересах регіональ­на харківська еліта. Скажімо, той же міський голова Кернес -для прикладу, у питанні де­комунізації. А також інші відомі політики і чиновники — колишні голови Харківської ОДА Добкін, Аваков?

— Як на мене, найголовнішим питанням, яке виникне у зв’язку з порушеною проблемою, буде пи­тання доступності. Окрім подань інститутів влади, КС тепер має право розглядати і скарги гро­мадян. Уявляєте, наскільки таке віддалення ускладнить звернен­ня українців! Наскільки збільшить їхні витрати, як і видатки держави на утримання цієї інституції. Поду­майте, як працюватиме на такій відстані представник президен­та і Верховної Ради у КС. Невже вони щодня-щотижня курсува­тимуть між Києвом і Харковом, щоб добратися на засідання КС? Я думаю, що ідея представни­ці «Слуги народу» переселити КС зі столиці в обласний центр — це спроба в інформаційному просто­рі понизити статус цієї інституції, применшити її вагомість у систе­мі державної влади.