Передплатити Підтримати

Олег Дуда: «Онкохворі у 3,5 раза частіше потребують штучної вентиляції легенів»

Хірург-онколог, заступник генерального директора з хірургічної роботи Львівського онкологічного регіонального лікувально-діагностичного центру – про лікування хворих на рак в умовах епідемії Covid-19

Через пандемію Covid-19 всіх онкохворих (і тих, які вже проходять лікування, і тих, що перебувають на етапі діагностики) хвилює питання: чи зможуть вони отримати необхідну медичну допомогу у повному обсязі? Чи не буде перебоїв із поставками ліків, без яких шанси на виживання у таких пацієнтів можуть прирівнюватися до нуля? А якщо людина до цього почувалася здоровою і ось тільки тепер, так невчасно, у неї з’явилися тривожні симптоми? Як діяти у такому випадку: негайно звертатися до лікаря чи чекати завершення карантину? Ці та інші актуальні питання ми поставили хірургу-онкологу, заступнику генерального директора з хірургічної роботи Львівського онкологічного регіонального лікувально-діагностичного центру Олегу Дуді

— Скільки онкохворих в Україні за станом на сьогодні? Волонтерські ор­ганізації озвучують цифру 1,5 млн, Міністерство охорони здоров’я — по­над 1 млн.

— В Україні щороку виявляють при­близно 170 тисяч нових випадків. У Львівській області за минулий рік взяли на облік 8240 пацієнтів. Загалом на об­ліку у нашому канцер-реєстрі (Львівської області. — Авт.) перебуває 72 923 хворих. Це і ті люди, які ще проходять лікування, і ті, які вже одужали.

— Пацієнтам допомога надається у звичному режимі, адже постановою Кабміну проведення всіх планових госпіталізацій і планових хірургічних втручань тимчасово припинено?

— Хіміотерапія і променева терапія проводяться у повному обсязі. Хірургіч­ні операції — як звично. Лікування онкохворих не можна віднести до планового. Будь-який випадок онкозахворювання трактується як невідкладний, бо якщо ми виявили онкологію і не оперуємо її вчас­но, вона буде ускладнюватися, і тоді до­ведеться оперувати вже ускладнення. Зараз в онкологічному центрі не прово­дяться планові оперативні втручання па­цієнтам із доброякісними пухлинами.

— Чи вироблено алгоритм дій на випадок, якщо в онкопацієнта з’являться респіраторні симптоми, особливо якщо такий хворий перебу­ває на стаціонарному лікуванні?

— Звичайно, кожна лікарня має на­працьований алгоритм дій, якщо у них з’явиться пацієнт з підозрою на Covid-19. Ми вже отримали експрес-тести і тесту­ємо всіх хворих, у яких підвищена тем­пература тіла, кашель, ознаки пневмонії. Якщо результат тесту буде позитивним, викличемо бригаду, яка перевезе такого хворого у лікарню, де надають допомогу пацієнтам з Covid-19. Зараз це — обласна інфекційна клінічна лікарня. Якщо вона буде заповнена, хворих перевозитимуть в Обласний госпіталь інвалідів та репре­сованих ім. Ю. Липи, 8-му міську клінічну лікарню або Центр легеневого здоров’я.

— Чи можна родичам провідувати пацієнтів, які перебувають на лікуван­ні в онкоцентрі?

— Наша лікарня працює у стандартно­му режимі. Ми лише підвищили стандар­ти інфекційного контролю — на вході стоять медпрацівники, які міряють температуру всім, хто заходить у лікарню. Обов’язковим є масковий режим. Раніше хворих могли супроводжувати 2−3 родичі, а зараз ми об­межили кількість відвідувачів.

— Яка ситуація із забезпеченням лі­ками, адже деякі пацієнти потребу­ють інноваційного лікування (таргет- або імунотерапії), вартість річного курсу якого може сягати 800 тисяч?

— Забезпечення онкологічного центру — таке ж, як було до епідемії. Імуно­терапія є ефективною, але надзвичайно дорогою, а тому не входить у закупівлі. Вона не входить у закупівлі навіть у дея­ких європейських державах.

— Чи правда, що пацієнти, які вже одужали від онкозахворювання, та­кож потраплять у групу ризику усклад­неного перебігу хвороби Covid-19?

— В онкологічних хворих спостеріга­ється імунодепресія (ослаблення іму­нітету), особливо якщо пацієнт прохо­дить хіміотерапевтичне або променеве лікування. За даними з китайських дже­рел (Китай став першою країною, яка зі­ткнулася з новим коронавірусом, а тому вони першими почали вивчати це питан­ня), Covid-19 в онкопацієнтів має важчий перебіг. Такі хворі у 3,5 раза частіше по­требують штучної вентиляції легенів. Он­кологічна хвороба є коморбідним проце­сом, який ускладнює перебіг Covid-19. Щодо тих пацієнтів, які перехворіли (на­приклад, п’ять років тому), такі дані від­сутні. Ризик важкого перебігу Covid-19 у них — такий же, як в інших людей.

— Як стало відомо «ВЗ» з поінфор­мованих джерел, одна із померлих осіб від Covid-19 в Україні раніше пе­рехворіла на рак нирки.

— Не можна сказати, що ускладнений перебіг хвороби був пов’язаний з онко­захворюванням в анамнезі, бо жінка не перебувала у процесі активного лікуван­ня. Можливо, смерть була викликана піз­нім зверненням по допомогу. Могли зі­грати свою роль інші фактори.

— У разі, якщо Україні не вдасть­ся уникнути «італійського» чи «аме­риканського» сценарію, наші меди­ки можуть зіткнутися з надзвичайно складною етичною дилемою. Якщо апаратів штучного дихання, людсько­го ресурсу не вистачає на всіх хворих, які перебувають у важкому чи критич­ному стані, медикам доводиться оби­рати, кого рятувати…

— Якщо хворий на онкологічну хворо­бу з пізньою стадією захворювання або з супутніми захворюваннями, як-от дис­функція серця або легенів, інфікується Covid-19 і потребуватиме штучної венти­ляції легенів, прогноз у таких пацієнтів, найімовірніше, буде негативним. Тому потрібно докласти всіх можливих зусиль, аби вберегти таких хворих від інфікуван­ня. Є країни з високим рівнем суспіль­ної відповідальності, які могли дозволити собі на початках не запроваджувати ка­рантину. Там люди знають: якщо у тебе є респіраторні симптоми, мусиш одягнути маску. Це — не тільки зараз, у час панде­мії. У Південній Кореї чи Японії на вули­ці завжди можна було зустріти людину у масці. Не тому, що вони бояться захворі­ти — не хочуть наражати на небезпеку ін­ших. Одягаючи маску, виявляють повагу до оточення. Є країни, де людям сказа­ли, що треба сидіти вдома, — і вони це роблять. У нас же до багатьох людей, на жаль, треба застосовувати примус.

— У нас — Великдень на носі. Посвя­тити кошик, сісти за святковий стіл із родичами для українців — «святе». Як достукатися до людей, аби не нара­жали на ризик себе та інших?

— Вперше в українців буде ось такий, особливий Великдень. Якщо ви не піде­те до церкви — це зовсім не означатиме, що ви невіруюча людина або ж зраджує­те батьківським традиціям. Попереду на нас чекає ще не один Великдень. Мож­ливо, такі випробування збіглися у часі з цим найвеличнішим християнським свя­том для того, аби ми мали можливість зу­пинитися, абстрагуватися від щоденних клопотів і як слід підготуватися до Світло­го Христового Воскресіння.

— Чи доцільно, на вашу думку, за­проваджувати в Україні масове тесту­вання на коронавірусну інфекцію?

— Деякі держави (наприклад, Півден­на Корея, сусід Китаю), коли пандемія лише набирала обертів, різко збільши­ли кількість тестувань. Завдяки масово­му тестуванню виявили групи хворих, ло­калізували їх, перервавши таким чином епідеміологічний ланцюжок. Сьогодні цей приклад масово взяли на озброєння Німеччина і США, де вже виконано понад 2 млн тестувань. У такий спосіб ці краї­ни починають контролювати захворюва­ність. Якщо у нас низький рівень захво­рюваності і ми робимо мало тестувань, це не означає, що у нас все добре. Це означає, що багато хворих не виявлено.

— А як щодо тестувань медиків?

— Сьогодні багато підприємств не пра­цює — люди перебувають у самоізоля­ції, але лікарі змушені ходити на роботу і контактувати з хворими. Тому їх треба обстежувати. Covid-19 — це така хворо­ба, що навіть маючи всі засоби захисту на собі, можеш заразитися. Ми бачимо, як це було з лікарями в Італії, Китаї.

— На сьогодні, за даними Міністер­ства охорони здоров’я, в Україні за­хворіло майже 900 медиків! Шокую­ча цифра…

— Ось чому важливо не лише проводи­ти тестування, а й забезпечити засоба­ми індивідуального захисту всіх медич­них працівників. Докласти всіх зусиль, аби вони мали не просто медичні маски, а респіратори, окуляри, рукавички, за­хисні щитки і костюми.

За нашими даними, на Львівщині у лабораторних умовах виконують щодня близько 90 ПЛР-тестів. Але медичні пра­цівники перебувають в умовах високого ризику зараження. Вони можуть контак­тувати з хворим, у якого немає симпто­мів захворювання, заразитися від нього і у подальшому стати безсимптомним но­сієм вірусу. Ось чому Українське лікар­ське товариство у Львові спільно з комі­сією охорони здоров’я Громадської ради при Львівській ОДА скерувало звернен­ня до органів влади щодо виділення кво­ти для тестування на Covid-19 медичних працівників.