Передплатити Підтримати

«Українці в Італії вже не мають чим платити за житло»

Через карантин у Європі валютні надходження в Україну скоротяться за рік на кілька мільярдів євро

Щодня у період карантину в Україну повертаються 6-10 тисяч людей.

Коли Володимир Зеленський заявляв про те, що поверне заробітчан в Україну, він, очевидно, не уявляв, до якої катастрофи це може призвести. Адже упродовж десятка років валютні надходження від українців, які працюють за кордоном, підтримують нашу економіку більше, ніж гроші МВФ. Лише за минулий рік заробітчани офіційно переказали в Україну приблизно 12 мільярдів доларів. І, на відміну від позик МВФ, ці гроші не треба повертати. І навіть якщо ці важко зароблені гроші родичі тут тринькають на дорогі телефони чи одяг, — це все стимулює економіку. Але вже цього року це джерело надходжень може пересохнути.

Карантин, який охопив усі країни Єв­ропи, залишив людей без заробіт­ків. В Італії та Іспанії, де величезна кількість наших заробітчан, ситуація за­раз найскладніша. Від коронавірусу уже померло 17 тисяч італійців та 14 тисяч іс­панців. Переважно це люди літнього віку.

Величезна кількість українок, які працювали в Італії «баданте», тобто доглядальницями, втра­тили своїх «синьйорів», а з ними і роботу.

Катерина Роп’ях, яка уже ба­гато років живе з родиною в Мі­лані, до карантину працюва­ла офіціанткою у кафе, а також раз на тиждень прибирала в од­ній родині. Власник кафе за пер­ші два тижні карантину ще видав частину зарплатні, аби підтрима­ти персонал. А тепер каже, що не впевнений, чи зможе відновити роботу, якщо карантин буде до травня. «Нам простіше, ми має­мо власне помешкання. А ті, хто винаймає, часто не мають чим платити за хату, а їсти ходять на „карітас“. Багато хто грошей при собі не тримав, — кожного місяця відсилали в Україну, залишали тільки на прожиття. Не чула, щоб когось зараз виселили з кварти­ри через борг, але ж то все потім треба буде віддавати!» — каже Катерина.

«Ми очікуємо, що скорочен­ня валютних надходжень в Укра­їну буде приблизно на 10%. По­рівняно з минулим роком, це один-два мільярди доларів. Під час кризи 2008 року у світо­вій економіці обсяги переказів скоротились в середньому на 5%, в Україні також було на рів­ні 5%, — каже виконавчий ди­ректор „CASE Україна“ Дми­тро Боярчук. — За офіційними даними, в Україну повернулися 270 тисяч заробітчан. Це не кри­тична цифра, враховуючи, що загалом українців за кордоном — приблизно три мільйони. Але ми не знаємо, які саме заробіт­чани повернулись, адже хтось переказував значні суми, хтось невеликі. Здебільшого все за­лежатиме від тривалості каран­тину у тих країнах, де наші заро­бітчани».

Утім, Катерина Роп’ях не ві­рить в офіційні підрахунки гро­шових переказів. Каже, сама більшість грошей своїм роди­чам перевозить особисто, або передає через знайомих пере­візників разом з посилками. І так роблять усі її знайомі. Тому офіційні цифри можна множити щонайменше на три, каже жінка. «Якщо летів літак до України на 180 місць, то кожен віз зі собою хоча би 500−1000 євро. А скільки було би таких рейсів до Пасхи, якби не той вірус?» — каже жінка.

За даними посольства Укра­їни в Італії, ще на 2016 рік у цій державі перебували 240 тисяч українців, що мали посвідки на проживання (свіжіших даних не­має). Більшість українських за­робітчан в Італії — жінки віком понад 45−50 років. Більше по­ловини з них працюють у сфе­рі послуг: доглядають за дітьми, літніми людьми, працюють у ресторанах та готелях. І саме ця сфера найбільше постражда­ла через карантин. Тож сподіва­тись, що вони відразу ж після ка­рантину будуть надсилати гроші родичам в Україну в такому ж обсязі, як і раніше, не варто.

Чимало українців, які не пе­ребували постійно за кордоном, а їздили лише на сезонні робо­ти, цього року навряд чи зможуть виїхати з України через каран­тин. Очевидно, полякам цього року доведеться збирати полу­ницю самим. Адже сезон от-от розпочнеться, а про відкриття кордонів нема й мови.

Утім, не грошима єдиними заробітчани підтримували сво­їх родичів в Україні. Чимало тих, хто осів у Польщі, Італії, Греції тощо, чи не щотижня передава­ли в Україну товари, якими тут торгували. І нехай легальність такого бізнесу викликає питан­ня, це також добряче підтриму­вало економіку.

«Однозначно, надходження коштів від заробітчан зменшать­ся, — каже президент Україн­ського аналітичного центру Олександр Охріменко. — Але поки що ніхто не може сказати, наскільки. За одним з прогнозів, це може бути 25−30%. Ми ж не маємо чіткої статистики, скільки українців працювали за кордо­ном і скільки з них втратили ро­боту через карантин. Крім того, не зрозуміло, коли відкриють кордони. Карантин закінчувати­муть поетапно, а не так, що, на­приклад, з 1 травня все раптом запрацює. Тобто навіть якщо більшість закладів уже почнуть працювати, то кордон ще не від­криють. Може виникнути ситу­ація, що, наприклад, Польща уже скасувала карантинні захо­ди, а українці, які хочуть поїхати на сезонні роботи до Польщі, не можуть виїхати. Можливо, цьо­го року взагалі кордони не від­криють… Тут питання навіть не у тому, що скорочення валют­них надходжень вплине на курс гривні. Йдеться про те, що ку­півельна спроможність україн­ців суттєво скоротиться. Якщо ж люди не матимуть за що купу­вати, торгівля втрачатиме дуже суттєво. Як на мене, то в остан­ні роки обсяги торгівлі значною мірою зростали за рахунок гро­шей наших гастарбайтерів».