Передплатити Підтримати

"Після карантину роботи побільшає у психологів  і психіатрів"

Фахівці розповіли про небезпеки обмежувальних заходів

У таку чудову теплу весняну погоду важко всидіти у чотирьох стінах. Але через суворий карантин виходити з дому дозволено лише за гострої необхідності. А людям, старшим за 60 років, взагалі заборонили залишати помешкання. Водночас медики наголошують, що затворницький спосіб життя призведе до проблем зі здоров`ям, які «переплюнуть» навіть коронавірус. Не лише фізичних — спеціалісти передбачають велику кількість гострих психозів. Психотерапевти наголошують: вже зараз багатьох непокоять панічні атаки та манія переслідування.

Крім того, багатьох обурюють неадекватно високі штрафи за порушення умов карантину, вищих за, наприклад, водіння авто у нетверезому стані.

«Кабмін вніс зміни до своєї постанови «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби Covid-19, спричиненої коронаврусом SARS-CoV-2». Кілька положень викликають найбільше запитань, — пояснює кореспонденту «ВЗ» юрист Андрій Петришин, — Наприклад, перебування у громадських місцях без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіратора або захисної маски, у тому числі виготовлених самостійно. У цьому пункті уряд визнав свою неспроможність у питаннях, пов`язаних з привентивними заходами щодо боротьби та запобіганню проявів коронавірусу, адже дозволив шити маски власноруч. Вважаю, альтернативи професійним маскам бути не може!

Громадські місця — це зони скупчення людей за різними соціальними потребами. Правохоронним органам у цей час надано право з`ясування особи перехожого. Але наскільки запитання з їхнього боку носитимуть конфіденційний зміст? Втручання у приватне життя громадянина — заборонене! Виключенням є хіба що низка слідчих дій. І те — на підставі ухвали суду.

Заборона відвідувати парки, сквери, зони відпочинку, лісопаркові і прибережні зони суперечить положенням статті 33 Конституції України, де чітко вказано, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування. Крім того, не вказано, які саме домашні тварини для вигулу на цих територіях маються на увазі".

«Основа життя людини — рух. Жоден інший засіб його не замінить, — каже лікарка-невропатологиня, гірудорефлексотерапевтиня Олександра Вісловська. — При тривалому сидінні у квартирі чи офісі, розвивається гіподинамія. Як наслідок, знижується вміст кисню у крові, кровопостачання у різні органи, сповільнюються процеси обміну речовин. Відсутність руху призводить до атрофії м`язів, зменшення об`єму судинного русла. Судинні захворювання (церебральний атеросклероз) — вторинні стосовно загальної атрофії м`язів тулубу. Для літніх людей, які часто страждають від гіпертонічної хвороби, порушень серцевого ритму, піші прогулянки на свіжому повітрі життєво необхідні.

Коронавірус може сполучатися з легеневою тканинною, тобто його улюблена мішень — бронхолегенева система. Зважаючи на це, найбільш небезпечний для людей з хронічними захворюваннями легенів. Єдиний їх порятунок — аеробні навантаження на свіжому повітрі. Балкон (тим більше — засклений) або відкрите вікно — не врятує. Щоб наситити організм киснем і збільшити ємність легенів, необхідні вправи на відкритому повітрі.

Відомо, що чимало померлих від коронавірусу мали в анамнезі хронічний бронхіт.

Внаслідок гіподинамії також знижується скорочуваність м`язу міокарда, порушується його кровопостачання та сила серцевих скорочень. Підвищується рівень тривожності, депресивних розладів, що призводить до інфаркту, гіпертонічної кризи, інсульту.

У здорових людей без прогулянок на свіжому повітрі та тривалому перебуванні в одному приміщенні, знижуються розумова та фізична працездатність, зникає здатність до тривалого розумового напруження. Розвиваються неврози. У дітей — гальмується розумовий та фізичний розвиток.

Свіже повітря та фізичні навантаження необхідні для зміцнення імунітету. Найімовірніше, коронавірус з нами — надовго. Тож ним перехворіє переважна більшість населення. У легкій чи важкій формі — залежить від стану імунної системи. Її важлива складова — загартовування. Тому навпаки варто якомога більше часу проводити на свіжому повітрі, повноцінно харчуватися, вживати мультивітамінні комплекси".

«Окрім збереження фізичного здоров`я населення, можновладці мали б подбати і про психічне здоров`я нації, — вважає завідувач кафедри практичної психології, кандидат психологічних наук Ігор Корнієнко, — Наразі усі перебувають у стані соціального стресового розладу. Він характеризується комплексом психотравмуючих факторів, масовим впливом, відсутністю надії на покращення ситуації у майбутньому. На українців історично вплинуло три фактори — голодомор, сталінські репресії, Чорнобильська катастрофа. Також варто враховувати війну на Сході. Тобто, населення України й раніше потерпало від стресового розладу. Епідемія та карантин спричинили додатковий травматичний стрес. Тобто, перевантаження психологічних, фізіологічних, адаптаційних можливостей організму, і це супроводжується виникненням загальної тривоги. Не дивно, що люди почуваються виснаженими. Їхня енергія вичерпана, фізіологічний та психологічний захисти — зламані. Можна помітити такі симптоми, як роздратованість у спілкуванні, втрата інтересу до життя, складність виконання звичних справ. Через хронічне побоювання захворіти з`являється відчуття власної неповноцінності, втрачається інтерес до людей. Непокоїть тотальна недовіра, страх перед майбутнім, а от почуття гумору може бути безнадійно втраченим.

Якщо травматичний стрес не мине — його змінить психологічна травма, яка потягне за собою порушення цілісності функціонування психіки. Може виникнути паніка — психологічний стан, спричинений загрозливим впливом зовнішніх умов. Його ознаки — гострий страх, що охоплює одну людину чи багатьох одночасно. Наразі основна причина паніки — надлишок хаотичної, суперечливої, незрозумілої інформації. Ізоляція та цілодобове перебування у яотирьох стінах поглиблюють ситуацію.

Тож після карантину роботи у психологів і психіатрів — суттєво побільшає. Серед населення зросте кількість невротичних станів, психозів (розлади сприйняття реального світу та дезорганізація поведінки), збільшиться кількість суїцидів, пацієнтів з нав`язливими страхами, панічними атаками та розлучень".