Передплатити Підтримати

"У "Слузі народу" немає того, що об'єднувало б..."

Розкол президентської монофракції змушує Банкову шукати союзників

На кінець березня припала річниця сенсаційного лідерства Зеленського у першому турі президентських виборів 2019-го. Однак главі державі нині не до приємних споминів. Кругла дата підіпсута розвалом парламентської монобільшості, яку сім місяців тому сформував він і його політична сила.

Те, що «Слуга народу» перестала бути обіцяним монолітом, засвідчили проблемні голосування останніх тижнів, у тому числі, за нових міністрів фінансів і охорони здоров"я. Фракція «Слуги народу» з її 248 голосами могла без труднощів ухвалювати ці запропоновані Зеленським рішення. Але, -що неприємно для президента, — вона спіткнулася — кандидатуру міністра фінансів Марченка підтримали лише 183 «слуги». А за міністра охорони здоров'я Степанова підписалося ще менше — 182. Лише з другого заходу, коли Зеленський спішно прибув у сесійну залу і буквально благав депутатів підтримати ці призначення, проблему було подолано. Щоправда, не без допомоги депутатів з інших політичних таборів.
Загроза провалу висіла і над законом про неповернення збанкрутілих банків (прозваний журналістами антиколомойським"), а також над законом про ринок землі. Їх ухвалення давало змогу отримати від Міжнародного валютного фонду так потрібні країні мільярди фінансових ін'єкцій. Але… Проти «банківського» закону виступала у «Слузі народу» група Коломойського, який сподівався повернути собі «ПриватБанк», ще й отримати компенсацію за його націоналізацію у часи Порошенка. За інформацією «Української правди», інших членів цієї фракції залякували шантаж-SMS-ками такого змісту: «Привіт, Слуга народу. Хочу дати тобі пораду. Я тобі не раджу голосувати за закон, який забороняє повернення банків. Якщо у тебе є трохи мізків, то ти вже розумієш, що Зеленський клоун, і його ніхто не боїться вже. Влади немає…

А якщо ти проголосуєш за цей закон, ти станеш на все життя ворогом Коломойського. Влади змінюються, а Коломойський буде завжди, запам'ятайте це. Вас буде Коломойський наздоганяти все життя. Він Вам життя не дасть. Зеленський пару років і піде, а Вам жити в цій країні"…

Впиралися і сателіти олігарха із депгрупи «За майбутнє». А також «Батьківщина», лідер якої (дружня до Ігоря Валерійовича) заявляла про небезпеку для України зовнішнього управління. У Тимошенко противилися ще й прийняттю земельного закону. Лише підтримка «Європейської Солідарності», яка домоглася врахування її суттєвих поправок, та «Голосу» дозволила дати життя цим законам. А відтак — надію на донорство МВФ.

«Монобільшості зараз немає, — каже про внутрішню кризу у „Слузі народу“ професор політології Києво-Могилянської академії Олексій Гарань. — Це достатньо позитивний момент. Він спонукатиме парламент працювати як місце, в якому відбуваються обговорення і домовленості, а не де ухвалюють рішення, продавлені згори».

Попереду у Ради багато нових важливих законопроєктів, у тому числі — ініційованих президентом. На свою розколену фракцію він уже не надіється. Доведеться шукати союзників серед інших політсил. Якщо ними стануть представники «ОПЗЖ», це означатиме, що Зеленський обере відверто проросійський курс, стане маріонеткою Кремля. А «якщо Зеленський захоче врятуватися і врятувати країну — він буде все більшою мірою дрейфувати у бік державників і професіоналів, у бік Порошенка і Вакарчука», — вважає публіцист Віталій Портников.

Коментар для «ВЗ»

Євген Магда, виконавчий директор Інституту світової політики

Кандидатів у народні депутати від «Слуги народу» набирали за дзвінком із Банкової — звідси і нинішні наслідки. Стало очевидним, що в Ігоря Коломойського була своя квота. Інші квоти стануть очевидними трохи пізніше. Як тільки з'явилися випробування непопулярними рішеннями, відразу фракція відчула себе «дискомфортно». На сьогодні немає ідеологічної єдності в середині «Слуги народу», нема того, що її об'єднувало б. Так, як і на Ноєвому ковчезі, ментально різних людей там дуже багато. Але річ у тому, що під час голосування кожному депутату, незалежно від його фракційної приналежності, вже ближчим часом доведеться визначатися: чи готовий він ухвалювати непопулярні рішення і грати на користь України, захищати її інтереси — чи він буде підспівувати інтересам того чи іншого олігарха? Не секрет, що Москва зацікавлена у тому, щоб криза в Україні поглиблювалася, і це, відповідно, робило українське керівництво більш схильним до того, щоб слухати і приймати російські пропозиції. Протягом квітня, незалежно від кількості дострокових засідань парламенту, ми побачимо ядро сил, які готові утримувати українські інтереси, і групи депутатів, які гратимуть на користь Росії. Буде і «болото», яке обиратиме суто власні інтереси…
Нічого драматичного у парламенті не відбулося. До 29 серпня цю Верховну Раду не може бути розпущено — бо її обрано достроково, відтак перший рік своїх повноважень має відпрацювати повністю. Хоча є сигнали, що восени можуть бути дочасні вибори ВР. Для Володимира Зеленського ситуація є не певною. Як би так не сталося, що перспектива дочасних парламентських виборів переросте у перспективу дочасних президентських виборів…
Чи може усередині фракції «Слуга народу» офіційно утворитися автономна група нардепів? Може. Але суто із числа депутатів-мажоритарників.