Передплатити Підтримати

 "Люди не звикли до вуличного оповіщення. Сприймають це як апокаліпсис..."

Журналістка «ВЗ» проїхалася в автівці, гучномовець на якій розповідає львів’янам, як уберегтися від коронавірусу

Так виглядає машина, у якій я проінспектувала систему оповіщення. Фото авторки

Від часу запровадження карантину по Львову їздять 11 оперативних машин з гучномовцями, які інфор­мують мешканців про те, як уберегтися від коронавірусу. Працюватиме сповіщення на колесах до завершення карантину. Найбільше такі автівки патрулюють центр, але не оминають і «спаль­них» районів, а також Винник й Брюховичів. Люди в цих автівках стежать, чи дотри­муються львів’яни карантину: чи не гуляють без потреби вулицями, чи не «кучкують­ся» у групи понад десять осіб? Журналістка «ВЗ» взяла участь у такому рейді.

Місце зустрічі — вулиця Пасічна. Машина якраз патрулювала Личаків­ський район. У салоні — началь­ник управління безпеки міс­та Юрій Діль та директор ЛКП «Муніципальна варта» Павло Пец. Сідаю в авто. Перше вра­ження — наче потрапила в якусь секретну лабораторію. На за­дньому сидінні «Тойоти» — моні­тор, на якому транслюють ситу­ацію у місті. Видно усі камери. Ця автівка має сучасну «начин­ку», яка дозволяє оперативно реагувати на сигнали від інших служб міста, зокрема пожежни­ків та поліції.

«Шановні львів’яни! У міс­ті введено режим карантину че­рез небезпеку поширення коро­навірусу. Збережіть життя своїм близьким! Просимо вас без осо­бливої потреби не виходити на вулицю. Подбайте, аби старші люди залишалися вдома та були забезпечені усім необхідним. Тримайте дистанцію між людь­ми не менше двох метрів», — лу­нає з гучномовця спецмашини.

«Працівники „Муніципальної варти“ отримали від виконавчо­го комітету нові повноваження — складати адмінпротоколи на осіб, які порушують карантин, — починає розмову Павло Пец. — За це штрафують — від 1700 до 3400 гривень. До цього проце­су залучатимемо поліцію, щоб правоохоронець встановив до­кументи порушника. Спершу бу­дуть звертати увагу на осіб, які ходять групами, — більш ніж де­сять осіб».

Із вікна стежу, як жителі вули­ці Медової Печери реагують на машину оповіщення. Переваж­но спокійно. Деякі перехожі зні­мали відео на мобільний. Хтось вітально махав нам рукою. Пан Юрій пригадує, що найбільш емоційно на машину з оповіщен­ням реагували сихівці. Чимало мешканців виходили на балко­ни, відчиняли вікна, уважно слу­хали оповіщення і дякували у від­повідь. Пенсіонери, яким з вікна автівки сказали сидіти вдома, бо біда, обурювалися і не надто ко­ректно кричали услід. Мовляв, ці машини — «проєкт американців», щоб залякати людей старшого віку і змусити їх цілодобово сиді­ти у хаті…

«Люди ще не звикли до вулич­ного оповіщення. Деякі сприй­мають це як апокаліпсис, для них запис звучить „страшно“, — продовжує Юрій Діль. — Краще ми достукаємося до людей че­рез гучномовець, ніж потім ма­тимемо переповнені лікарні. Зараз той час, щоб усі були на карантині, зайнялися самонав­чанням, бігом. От проїжджаємо через спальний район — мало людей на вулиці, дитячі майдан­чики порожні. І це добре!».

Працівники машини опо­віщення в один голос кажуть, що з кожним днем каранти­ну усе більше людей ходять у масках і не гуляють великими групами. Проїжджаємо повз «Нову пошту». Там черга ви­шикувалася аж на вулицю. Ко­жен дотримується безпечної дистанції. Така картина і біля продуктових супермаркетів на вул. Джорджа Вашингтона, а також біля кафе, які видають кур’єрам їжу для доставки «під поріг». Усі кур’єри — у масках. На роверах у черзі теж стоять за правилами — дистанція у кілька метрів.

На вулиці Зеленій Юрій Діль професійним оком окинув тро­лейбус. Перевірив, чи там не їде більше ніж 20 пасажирів. «На ходу» ми нарахували вісім людей у салоні (за правилами карантину, дозволено не біль­ше 20). За кілька метрів зустрі­чаємо поліцейських у масках, які патрулювали свій район, — стежили, чи люди дотриму­ються карантину. Доїжджає­мо до центру. Там картина тро­хи інша — людей більше, ніж у спальному районі, але не кри­тично. Зате значно більше лю­дей у масках. Юрій Діль каже, серед тих, хто гуляє центром, трапляються закордонні ту­ристи, які не встигли виїхати з України до закриття кордонів. Деякі іноземці приїхали сюди у робочих справах і орендують у Львові житло.