Передплатити Підтримати

«Останньою краплею стало непідписання по Порошенку...»

У владі зізналися, через що вирішили звільнити генпрокурора Руслана Рябошапку

Коли ви читаєте ці рядки, то вже знаєте, чим у четвер, 5 березня, пізно ввечері, коли нашу газету вже друкували, завершилося позачергове засідання парламенту, на якому вирішували долю керівника Офісу генпрокурора Руслана Рябошапки. Швидше за все, його вслід за прем’єром Олексієм Гончаруком відправили у відставку. Разом із «медведчуківцями» зробили це, значною мірою, провладні нардепи, які ще пів року тому, за рекомендацією президента, доручали Рябошапці наглядати за законністю. І які вважали, що кращого кандидата для цієї місії годі шукати…

У проєкті постанови про звільнення Рябо­шапки було зазначено, що керівник ГПУ «не проде­монстрував будь-якої актив­ності у розслідуванні проти­правної діяльності найвищих посадових осіб держави», що за час його каденції «жод­не резонансне досудове роз­слідування, а також — щодо топ-чиновників не доведе­но до завершення, жодного обвинувального акта у таких справах до суду не спрямо­вано та, як наслідок, вироків судом не винесено». Рябо­шапці дорікали за відсутність результатів у справах Глад­ковського, Садового, Альпе­ріна, Гандзюк…

Закиди у неефективнос­ті генпрокурор спростував напередодні, під час звіту у ВР: з минулого вересня під­порядковане йому відом­ство передало у суд 766 проваджень, в яких фігуру­ють 880 осіб. А 250 корупці­онерів, пояснював генпро­курор, за свої злодіяння вже отримали вироки. Коли ж Ря­бошапку звинувачували у тому, що «гальмує» ті чи інші справи, він відповідав, що дуже відповідально ставить­ся до своєї роботи, а тому, мовляв, під «туфтою», тоб­то мало аргументованими, «сирими» справами, які мо­жуть розвалитися у суді, під­писуватися не збирається. Усі пам’ятають, що генпро­курор заявляв про недостат­ність для суду доказів у ре­зонансній справі Шеремета, яку так педалює влада.

Вочевидь, такою позиці­єю Рябошапка дратував тих, хто його делегував у генпро­курори. Офіс президента пу­блічно свого невдоволення не виказував. Зате атакува­ли його наближені до гаран­та люди. В.о. директора Дер­жавного бюро розслідувань Ірина Венедиктова з парла­ментської трибуни критику­вала свого колегу із право­охоронної сфери за те, що понад тисячу кримінальних справ не мають процесуаль­ного керівника. У цьому на­їзді Венедиктової вчувалася неприхована образа на Ря­бошапку за те, що той назвав безглуздою її ідею щодо ска­сування закону про амністію для майданівців…

У звільненні Рябошапки особливо був зацікавлений Ігор Коломойський. Експер­ти кажуть, що генпрокурор — один із небагатьох у чин­ній владі, хто вмів казати олі­гарху «ні». Тому через сво­їх людей у Раді ображений ексвласник «ПриватБанку» і поквитався з «впертюхом».

Але, швидше за все, най­перша причина відставки Рябошапки — «великополі­тична». Її, забувши про обе­режність, озвучив голова фракції «Слуга народу» Да­вид Арахамія. На переко­нання цього функціонера, до відставки генпрокурора при­звело те, що він не дав ходу кримінальним справам проти п’ятого президента України Петра Порошенка. «Остан­ньою краплею, напевне, ста­ло непідписання по Поро­шенку, — заявив Арахамія. — Тому що все готово до під­писання підозри, але ніхто ні­чого не робить…». Така ба­лакучість однієї з правих рук Зеленського засвідчує (на Заході вже не раз звертали на це увагу), що над колиш­нім главою держави руками ГПУ намагаються вчинити по­літичну розправу. А юрист Ря­бошапка, вочевидь, розумію­чи, які наслідки можуть мати ці натягнуті справи, іти всупе­реч закону не захотів. Тому й поплатився…

Ще один доказ політично­го кілерства нинішньої влади проти Порошенка — у зізна­ннях Андрія Портнова, ко­лишнього соратника Януко­вича, якого називають ледь не «смотрящим» над всією нинішньою правоохоронною системою України. Рябошап­ку Портнов постійно звину­вачував у нерішучості щодо Порошенка, у своїх дописах грубо принижував генпроку­рора. А напередодні голосу­вання щодо його відставки адресував експрезидентові, який для Портнова — ціль № 1, такий пост: «Будь-який новий прокурор буде для вас гір­шим від нинішнього. Ну і ми нікуди не зникли. Кошмари­ти вас будемо з новою енер­гією. Новий прокурор — новий кошмар».

Перед розглядом питання про відставку Руслана Рябо­шапки політичний оглядач Та­рас Березовець порекомен­дував йому (як раніше радив і Гончаруку) публічно оголоси­ти, що під час своєї діяльності виступав проти брудних «до­говорняків» з олігархами. І за це, мовляв, тепер його усува­ють.

Чи зважився на таку гірку правду Руслан Рябошапка — ви вже знаєте з останніх но­вин…