Передплатити Підтримати

Не на манікюр – до гінеколога!

Рак шийки матки прогресує повільно. Тож якби жінки регулярно проходили огляди, 75% пацієнток із цим діагнозом не захворіли б

Щороку 570 тисяч жінок у світі дізнаються, що у них — рак шийки матки. В Україні таких близько 5 тисяч. Але смертність у нас — утричі вища. Щодня від цієї недуги помирають шість українок — більше, ніж від СНІДу, туберкульозу і смерті, викликаної ускладненою вагітністю та пологами, разом узятих. Кожна п’ята пацієнтка не проживає й одного року з моменту встановлення діагнозу. Причина — пізнє звернення. 25% жінок приходять на огляд до лікаря на стадіях, коли вилікувати хворобу неможливо, а зупинити її прогресування — вкрай важко.

За даними ВООЗ, 15% усіх випадків раку безпосередньо або опосередковано пов’язані з вірусами, бактеріями або паразитами, які діють як канцерогенні агенти, тобто запускають механізм, що спричиняє ракові мутації. Наприклад, інфікування хелікобактером пилорі пов’язують із підвищеним ризиком розвитку раку шлунка, вірусом гепатиту В — із раком печінки, вірусом Епштейна-Барра — із раком носоглотки тощо.

«Причиною раку шийки матки практично у 100% є вірус папіломи людини (ВПЛ), — пояснює лікар-акушер-гінеколог Оксана Негрич.- Його виявляють у понад 99% хворих. У 70% - найбільш канцерогенні його типи, ВПЛ 16 та ВПЛ 18. Вірус передається переважно при статевих контактах (заразитися ним у побуті практично неможливо) — з кров’ю та при контакті „шкіра до шкіри“ (ось чому презервативи забезпечують захист від ВПЛ лише на 70%). Крім раку шийки матки, ВПЛ спричиняє також рак вульви, піхви, пеніса, ануса, ротової порожнини та шкіри. А ще — і бородавки, і кондиломи. Останні мають більше естетичне значення, тому не кожна жінка поспішає їх позбутися. При пологах може заразити дитину. Згодом у гортані немовлят можуть виростити доброякісні пухлини (розвинеться рецидивний респіраторний папіломатоз)».

Фактори ризику розвитку раку шийки матки: • ранній (до 16 років) початок статевого життя; • велика кількість статевих партнерів (понад 5−6 упродовж життя); • захворювання, які передаються статевим шляхом, — гонорея, трихомоніаз, хламідіоз, мікоплазмол тощо. Ці інфекції активують ріст і розмноження вірусу папіломи людини; • тютюнокуріння — у жінок, які курять, ризик захворіти на рак шийки матки зростає… у 7−10 разів! Коли жінка вдихає сигаретний дим (неважливо, вона активний курець чи пасивний), судини матки сильно звужуються, що веде до порушення нормального кровопостачання цього органу; • імунодефіцитні стани, зокрема ВІЛ/ СНІД; • низький соціальний статус (недостатня особиста гігієна, відсутність доступу до якісної медичної допомоги).

«Найбільш розповсюджений цей вірус серед жінок віком 18−24 роки, — наголошує лікар. — На щастя, у більшості він виводиться з організму самостійно. Але за наявності вищеперелічених чинників ризику може залишитися у ньому та з часом — викликати ракові мутації. Не існує жодних клінічно доведених ефективних методів лікування папіломавірусної інфекції. Деяким пацієнтам в Україні призначають інтерферони, хоча у розвинутих країнах такого не практикують. Єдиний спосіб захиститися — вакцинуватися двома дозами вакцини, але зробити це треба до початку статевого життя. Найоптимальніше — починаючи з 11−12 років, але можна і з 9-ти. Тоді є більша ймовірність, що встигне сформуватися імунітет до вірусу. Після 27 років вакцинуватися медики не рекомендують. Не тому, що вакцина може чимось зашкодити, — просто не забезпечить належного імунного захисту».

В Україні зареєстрована лише одна вакцина — церварикс, яка захищає від ВПЛ 16 та ВПЛ 18, тобто лише на 70%. Є більш нові вакцини — гардасил, яка захищає від чотирьох штамів вірусу (ВПЛ 6, 11, 16 та 18), і гардасил 9 (від 9), але придбати їх можна тільки за кордоном. Вакцинація не звільняє від обов’язкових профоглядів. Наприклад, жінка може заразитися штамом, не включеним у вакцину.

Крім того, деякі дослідники припускають, що вакцина, якщо жінка щепилася нею у віці 20+, може взагалі не подіяти, хоча допускається щеплення цервариксом до 26 років, а гардасилом — навіть до 40 (аналогічно — до початку статевого життя). Хвороба прогресує повільно — настільки, що якби всі жінки, які не мають симптомів захворювання (і тому вважають себе здоровими), регулярно проходили огляди у лікаря, 75% пацієнток із діагнозом «рак шийки матки» так би ніколи й не захворіли! Вірус, вбудувавшись у клітини, спричиняє легку дисплазію — ураження третини товщі поверхневого епітелію, що прогресує до середньої (уражається 2/3 товщі). Ці зміни — зворотні, незначні, але (увага!) не мають жодних симптомів. Наступний етап — важка дисплазія, коли уражається вся товща. Це ще не рак, але клітини і їх ядра вже виглядають атипово. Далі хвороба переходить у рак, але наразі нульової стадії, преінвазивний, рак in situ («на місці», там, де й виник) — гістологічно змінені клітини скупчуються, але не проростають у товщу тканини. Згодом пухлина охоплює всю шийки матки.

Це — І стадія. І навіть тоді жінці можна не просто врятувати життя, а й зберегти їй репродуктивні органи. Водночас лікарі мусять проявити максимальну уважність, аби не залишити жодної ракової клітини, бо тоді хвороба повернеться і цього разу буде більш нещадною до пацієнтки. На І І стадії пухлина поширюється за межі матки, і тільки тоді з’являються перші її прояви: кровотечі після статевого акту, незрозумілі виділення… На ІІІ стадії, коли новоутворення розростається на стінку тазу, уражає нижню третину піхви, викликає порушення ниркової функції мова лише про відтермінування смерті і покращення якості життя — наскільки це можливо. Ось чому важливо регулярно проходити огляди у гінеколога. Якісний цитологічний скринінг дозволяє вчасно виявити недугу (у більшості — на етапі передракових змін) у 4 хворих жінок із 5! «В Україні проводять ПАП-тест — цитоморфологічне дослідження епітелію із цервікального каналу.

Лікар спеціальною щіточкою проводить забір мазка із шийки матки і відправляє його у лабораторію. Цитологія буває двох видів: традиційна (матеріал наносять на скельце, фіксують та висушують, після чого дивляться під мікроскопом) або рідинна (поміщають мазок у спеціальний контейнер з рідиною, після чого матеріал проходить ряд автоматизованих процесів). Рідинна цитологія — дорожчий, але більш достовірний метод діагностики. Також рекомендується здати аналіз крові на найбільш поширені штами вірусів — ВПЛ 16 та ВПЛ 18 (у приватних лабораторіях це можна зробити за 200−220 гривень. — Авт.). Якщо ви — не інфіковані, і у вас відсутні фактори ризику, проходити огляди у гінеколога із забором мазків на цитологію достатньо раз на три роки. Якщо інфіковані, але у вас немає факторів ризику — раз на два. Якщо є і те, й інше — щороку", — озвучує рекомендації лікар. Проходити такий огляд фахівець радить на 10−20-й день менструального циклу. За добу перед цим необхідно виключити використання будь-яких вагінальних засобів і статеві контакти.

Якщо у вас є запальні процеси в організмі, дочекайтеся одужання. Після пологів такий огляд можна проходити не раніше, ніж через 5−6 тижнів. Після оперативних втручань — не раніше, ніж через три. Якщо ваш мазок виявиться «проблемним», лікар скерує на кольпоскопію (огляд за допомогою спеціального приладу — кольпоскопа) та прицільну біопсію. Тільки після цього можна буде поставити точний діагноз і приступити до лікування.