Передплатити Підтримати

На вигляд церква, а за документами – хата

Як у селі на Волині Московський патріархат дурить людей

Непроста ситуація склалася у селі Раків Ліс КаміньКаширського району Волині. Торік релігійна громада прийняла рішення про зміну конфесійної належності храму Благовіщення Пресвятої Богородиці з УПЦ Московського патріархату до Православної церкви України. Відтоді немає спокою у селі…

Відбудовував церкву з Кучмою

Село Раків Ліс розташоване фактично на околиці райцентру. Людей тут живе близько 3,5 тисячі. Церква Благовіщення Пресвятої Богородиці височіє тут здавна. — «За Польщі», до 1939 року, вона належала до Київської митрополії, — пояснює прихожанка Галина Сус. — А після війни, як і всі інші в Україні, відійшла до Московського патріархату. Церква наша закривалася, відкривалася, знову закривалася. А з 1987 року у ній правиться і донині. 26 років святинею і церковною громадою опікується священник Микола Смолярчук. Люди з великою повагою говорять про свого духовного наставника. Бо витримав разом з ними непрості часи. Було, з руїн храм підіймав. І коли стихія купол зруйнувала, звертався про допомогу всюди — до самого президента Кучми дійшов, у Київ! З допомогою Леоніда Даниловича й засяяли на церкві нові бані.

— Завдяки настоятелю і опалення в храмі провели, і вікна замінили, і тротуар постелили, маємо на подвір’ї гарні фігури! — навперебій розповідають жителі села, які зібралися у сільській раді, щоб розповісти кореспонденту про наболіле. Не могли не згадати і про те, як у 2014-му їм «прислали» ще одного батюшку, отця Ростислава (Руслана Сіжука). Він не мав де жити, то йому запропонували тимчасово приміщення на церковному подвір’ї. Люди з болем у голосі розповідають, як торік на Різдвяні свята село сколихнула трагедія. Для онкохворого жителя зголосився збирати кошти в Америці їхній оносельчанин. І раптово там помер. Чоловіка відспівували за океаном в українській церкві. А згорьована матір у Раковому Лісі, яка дивилася похоронну процесію по скайпу, попросила, аби церковний хор розділив з нею горе співом. Але жінці… відмовили.

— Тоді вже Україні дали Томос. Ми між собою поговорили, що треба бідну матір підтримати. І на наступну Службу передали в церкві записку: «Просимо об’явити, що громада хоче вийти з Московського патріархату і приєднатися до Православної церкви України», — згадують парафіяни. — Як почався крик, як почали нас клясти…

Невдовзі представники обох конфесій зібрали списки своїх прихильників та скликали збори. Дві треті присутніх проголосували за Православну церкву Україну. Тоді запитали у священників, чи вони підтримають рішення громади. Отець Миколай відповів: «Де люди, там і я». А батюшка Ростислав залишився вірним Московському патріархату. Здавалося б, питання вирішене. Але наступної неділі Служби Божої у храмі не було.

— Не дали настоятелю служити, — нарікають люди. — Прихильники М П блокували церкву, палатку ставили, ланцюгами хвіртки позакривали. Люди звернулися у сільську раду — і храм з подвір’ям опечатали.

«Почали святу справу з брехні»

Сільський голова Раковоліської ради Володимир Ніщик зауважує, що коли громада ПЦУ оформила всі необхідні документи, рішення про опечатання скасували. Противники навіть подавали до суду, але програли. Та навіть після цього не відразу вдалося вірянам зібратися на молитву у святині.

— Ми прийшли відкривати церкву, запросили поліцію. Але інша сторона звезла людей, навіть з інших районів, почалися потасовки, — згадує сільський голова. — Тож прийняли рішення зачекати з відкриттям. А наступної неділі прибула рота «Світязя» з Луцька — і все пройшло мирно. Нарешті у Раковому Лісі служилося українською. Та невдовзі село загуло, бо побачило, що прихильники Московського патріархату, які раніше служили у спеціально спорудженому наметі, взялися за зведення нової церкви. Вона вже височіє неподалік храму Благовіщення Пресвятої Богородиці. Хоча…

— Друга громада ніде не зареєстрована, — говорить Володимир Васильович. — Там за документами ведеться будівництво житлового будинку. Сільська рада писала звернення у будівельну інспекцію в Луцьк, і нам дали пояснення, що будівництво йде законно, там зводиться житловий будинок, будівельний паспорт відповідає формі будови…

Хоча та земельна ділянка була виділена для будівництва і обслуговування житлового будинку. А для зведення храму мали б найперше змінити цільове призначення землі. Щодо церковної хати, в якій живе о. Ростислав, сільський голова пояснює: — Справді, і земля, і храм, і ця споруда юридично належать Православній церкві України. Церковна хата стоїть на землі ПЦУ. Будівля не оформлена як житловий будинок, священник був прописаний у ній трошки незаконно. Тепер отець Ростислав не впускає представників БТІ. Навіть були з поліцією, все одно не впустив. Виходить, батюшка Московського патріархату живе на території української церкви, адже будинковий номер приміщення і храму — єдиний! А виписати його звідти може лише суд. — Вони почали будівництво храму з брехні, — нарікають парафіяни.

— До цього ходили на Службу Божу в наш храм до отця Миколая, просили його благословення, цілували руки і хрест. А зараз кажуть: не той Бог, не той хрест… А ми далі будемо молитися у нашій церкві за Україну, український народ. І за них.

*** Тим часом зі згаданої новобудови у Раковому Лісі впав робітник і загинув…

Ще більше новин від «Високого Замку»?
Долучайтеся до нас у Telegram