«Солдат президента» Гончарук каже про «туман» і «хрєнь» у голові Зеленського...

Таємні записи у кабінеті прем’єра могли зробити за завданням і в інтересах олігарха Коломойського

Під кабінетом прем’єра Гончарука – народні депутати з оточення Коломойського: Олександр Дубинський, Максим Бужанський, Олександр Куницький. У своєму блозі один з них написав: “Заїхали до “гниди” Гончарука запитати, коли він подасть у відставку після образи президента”.

Диван Леоніда Кучми, акваріум Назара Холодницького, вентиляція Романа Труби. Усі ці побутові речі тісно пов’язані із прослуховуванням представників вищого ешелону української влади. І як наслідок — із гучними скандалами, які щораз спричиняли внутрішньополітичну напругу, сильно били по авторитету держави. Нового удару по ній, поза сумнівом, завдали цими днями таємні записи, зроблені, як твердять інсайдерські джерела, «жучком», вмонтованим у камін наймолодшого в історії країни глави уряду — Олексія Гончарука. Через суть мовленого нинішній керівник Кабміну може навіть отримати приставку «екс» і найменший прем’єрський стаж серед своїх попередників (якщо напише заяву про звільнення). Але наслідки цього скандалу можуть бути і масштабнішими. Йдеться не про кар’єру кількох чиновників, а про безпеку всієї держави.

У соцмережах оприлюднено три із начебто 14 фрагментів три­годинної розмови, яка відбулася 16 грудня у кабінеті Олексія Гончарука із міністром фінансів Оксаною Маркаро­вою, главою Нацбанку Яковом Смолієм, його заступниками Катериною Рожковою, Дмитром Сологубом, міністром економі­ки Тимофієм Миловановим, заступником глави Офісу президента Юлією Ковалів. «На каві» у прем’єра він сам та інші «дер­жавні мужі» спілкуються… російською. Ще більше шокує зміст цих бесід. Гонча­рук визнає, що у держбюджеті, за напо­внення якого той відповідає, утворилася дірка у 50 млрд грн (нагадаємо, раніше він це заперечував, і опозиційні політ­сили у кінці минулого року били триво­гу з цього приводу). Гончарук прогнозує, що бюджетна діра розростеться до 100 млрд грн. Прем’єр і його співрозмовни­ки радяться, як пояснити президенто­ві відчутні економічні проблеми: зрос­лий дефіцит торгового балансу, падіння у промисловості — на фоні зміцнення на­ціональної валюти. На «плівках» чути, як Гончарук зізнається, що є «повним про­фаном в економіці». Водночас прем’єр, який свого часу називав себе «солдатом президента», перемиває кісточки йому. Каже, що у Зеленського дуже… примі­тивне розуміння економічних процесів. На записі чути, як людина з голосом Гон­чарука обговорює із запрошеними так­тику майбутнього спілкування з главою держави: «Будемо говорити дуже реаліс­тично. Чесно. Тому що поки у нас не буде у президента в голові відповіді на це пи­тання — у нього буде порожнє місце там. І до нього буде прилітати ця хрєнь на тему облігацій. Вона потрапляє в голову тіль­ки тому, що у нього є туман».

Думається, у президента Зеленського після почутого піднявся тиск… З’явилися чутки, що Гончарука минулої середи вве­чері викликали на килим в офіс на Бан­ковій, після чого прем’єр начебто напи­сав відставну заяву. Гнівні заклики дати йому коліном під зад звучали від десят­ка радикально налаштованих народних депутатів «Слуги народу» під час засідан­ня однойменної парламентської фракції. Зокрема, від одіозних Олександра Ду­бинського і Максима Бужанського, яких вважають креатурою олігарха Коломой­ського. Але…

На момент виходу цього номера прем’єр залишався на своїй посаді. Біль­ше того, демонстрував прекрасне са­мопочуття. У своєму відеоблозі заявив: «Звертаюся до тих, хто бореться проти нас: вам нас не злякати! Ми будемо ще наполегливіше викорінювати корупцію і перекривати потоки». Принагідно Гон­чарук похвалився успіхами свого уряду­вання: зміцненням обмінного курсу грив­ні, накопиченням міжнародних резервів, припливом прямих іноземних інвести­цій, різким зниженням інфляції. І з іроні­єю резюмував: «Якщо це не гарні нови­ни для країни, то я — повний „профан“ в економіці».

На захист Олексія Гончарука став ке­рівник парламентської фракції «Слуга народу» Давид Арахамія. Назвав записи «склейкою» якихось висмикнутих фраг­ментів розмов, щоб скомпрометувати прем’єра. На думку Арахамії, якщо між главою уряду та президентом і є якісь проблеми у стосунках, то їх вони повинні з’ясовувати між собою, це не має бути предметом публічних обговорень.

Як на мене, не все так просто. Недо­статньо перегорнути цю історію і забу­ти її як незначну прикрість. Якщо розмо­ви, про які йдеться, — реальні, то виникає купа запитань до фігурантів цих плівок. Не тільки щодо недержавної мови їх­нього спілкування. І не тільки щодо її то­нальності… Керівник виконавчої влади на записах визнає, що в Україні серйозні економічні проблеми, — хоча офіційно на телекамери раніше твердив, що з вико­нанням бюджету все о’кей. Прем’єр бід­кається, що перша посадова особа ні­чого не петрає у господарці країни. Хіба все це може залишити спокійними рядо­вих українців, які разом з експертами по­боюються фінансово-економічного об­валу?

Другий пласт проблем. «Записи з-під каміну» активно розкручують і на­магаються нажити на цьому політич­ний капітал люди з оточення бізнесме­на Коломойського. Якщо за завданням останнього встановили таємні мікрофо­ни у кабінеті глави уряду, то йдеться про відвертий олігархічний шантаж держав­ної інституції, грубий тиск на неї з метою домогтися якихось преференцій (для прикладу, у справі «Приватбанку»). Чому президент Зеленський з його попередні­ми заявами про боротьбу з олігархатом допускає це? Чому прямим текстом не поставить колишнього компаньйона на місце? Нарешті, чому запросив до сво­єї парламентської команди людей Коло­мойського, які вже не раз на шкоду дер­жавним лобіювали його інтереси?

І найважливіше. Проникнення сто­ронніх у кабінет другої посадової осо­би держави, встановлення там шпигун­ської апаратури свідчить про можливість такого ж безперешкодного проникнення і в офіс першої посадової особи країни, її президента. А це значить, що розшиф­ровки всіх розмов глави держави опера­тивно потрапляють у чужі руки. І не ви­ключено — у чужі краї. Якщо сторонні вуха слухають главу українського уряду, то де гарантія, що цього не роблять у нашому Генштабі, Міністерстві оборони, РНБОУ, в інших стратегічних органах?

Цікаво, що на такі недопустимі вито­ки інформації скажуть у своє виправ­дання вірні люди президента, зокрема голова Служби безпеки України — лейте­нант Іван Баканов? Цей скандал свідчить про низький професіоналізм представ­ників його відомства. А хіба ці записи не є плювком в очі Управлінню державної охорони України та іншим компетентним органам? Якщо вони не можуть забезпе­чити безпеку одного кабінету, то хіба їм під силу захистити державу?

А тим часом…

Щодо скандалу із прослуховуванням прем’єр-міністра Гончарука висло­вився п’ятий президент України Петро Порошенко. На його думку, «цілком слушні оцінки викликів і ризиків економічної ситуації, які були представле­ні у розмові прем’єра і керівництва економічного блоку, треба проаналі­зувати і забезпечити відповідну реакцію — щоб протидіяти цим викликам і ризикам». Коментуючи «НП», Порошенко сказав, що ситуація із записами прем’єра — «це не український сценарій». Відповідаючи на запитання жур­налістів, Петро Порошенко заявив: «Абсолютно не українські сили намага­ються роздмухувати псевдоскандал. Подивіться, на яких каналах вийшла атака на український уряд — на російських каналах. І на каналах одного відо­мого олігарха. Які причини атаки? Атакують тих, хто захищає державну по­літику, з приводу одного дуже великого банку, який був націоналізований і став державним, і через який виводилися десятки, а може, і сотні мільярдів гривень з української фінансово-банківської системи. Це і є справжня при­чина, і „Європейська Солідарність“ брати участь у роздмухуванні сканда­лу не буде».

Думка з приводу
Андрій Смолій, політолог

«Україна, як розмінна монета, пішла в розхід в олігархічно-кремлівських іграх»

Кремль робить хід конем і розвалює Україну зсередини.

Те, про що попереджали більш ніж пів року тому, стає реальністю. Гончарука відверто та планомірно зливають у тур­борежимі. Всього планується злити 10−14 епізодів розмов Гончарука в уряді. Як стало відомо, протягом всього часу за­сідання, наради, розмови просто запи­сували та чекали на червону кнопку, яку натиснуть у «правильних» кабінетах.

Це боротьба в середині вже не но­вої влади, бажання Кремля посіяти хаос та всадити на 100% свою людину, а ще фактор Коломойського, якому напря­му не був підконтрольний Гончарук. На його місці один з головних бенефіціарів бачить і Авакова, і Єрмака і навіть, мож­ливо, Богдана.

Але головну скрипку в кінці ланцюж­ка грає Кремль, якому потрібна розріз­нена та розшматована Україна. І цілком ймовірна зустріч в Омані тут може ви­явитись цілком не випадковою в цьо­му скандалі. Кремлю потрібно на 100% контролювати цю владу, уряд, парла­мент, а, зрештою, прибрати до сво­їх рук всю країну, разом з нами всіма. І для цього, перш за все, потрібно всади­ти лише свого прем"єра. План розпоча­то. Україна, як розмінна монета, пішла в розхід в олігархічно-кремлівських іграх.

Те, про що попереджали, відбуваєть­ся просто у нас на очах. І аналогія не з найкращих. У 1917−1920 роках вже було щось схоже.